Таким чином, у цій ситуації НАЗК вважає, що врахувати три наступні обставини:
1. У своєму рішенні КСУ порушив Конституцію України принаймні двічі:
• Суд втрутився у повноваження Парламенту, зазначивши, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, а також умисне неподання декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Згідно Конституції України, визначення того, яке діяння є злочином, відноситься виключно до повноважень законодавчої гілки влади, написали у НАЗК.
“Це означає, що повернути кримінальну відповідальність за декларування недостовірних відомостей, а також відновити рівність всіх гілок влади, прийнявши новий закон, неможливо. Будь-який закон, який повертатиме кримінальну відповідальність, чи не автоматично буде вважатися неконституційним, з огляду на це рішення КСУ”, — вважають у нацагентстві.
У НАЗК додали, що разом з тим, своїм рішенням КСУ зупинив їх роботу, скасувавши повноваження агентства, та дозволив уникнути відповідальності сотням чиновників.
• Конституція встановлює спільне для всіх гілок влади правило — діяти виключно в межах повноважень, у спосіб та на підставах, передбачених нею та законами України.
“Згідно Конституції та законів України, КСУ міг приймати рішення лише щодо положень законодавства про запобігання корупції, які оскаржувались у конституційному поданні”, — мовиться у повідомленні.
“Однак, судді порушили вимоги Конституції та скасували положення Закону України „Про запобігання корупції“, які не оскаржувались у конституційному поданні 47 народних депутатів”, — зазначили у пресцентрі НАЗК.
2. Бути суддею у власній справі заборонено основоположними принципами права.
“Приймаючи рішення, судді діяли у власних інтересах. За скасованими положеннями антикорупційного законодавства тривала процедура притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності трьох суддів КСУ — Мойсика, Сліденка та Завгородньої. Про цей факт вони були обізнані, однак, не заявили про відвід, а скасували відповідні норми. У день постановлення рішення було встановлено факт недекларування 3,6 млн грн суддею Головатим, який був обізнаний з цим фактом на час участі у засіданні”, — написали у пресцентрі.
“Ухваливши це рішення, КСУ зупинив роботу НАЗК, скасувавши його повноваження, та дозволив уникнути відповідальності тисячам інших публічних службовців”, — зазначили у НАЗК.
3. КСУ зазначив про неприпустимість здійснення контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцям. Це суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання.
“Так, Венеційська комісія в справі щодо змін до Судового кодексу у Вірменії зазначає, що перевірка декларацій органом, який не належить до судової влади, є кращим рішенням за створення окремої інституції для суддів”, пояснили у пресцентрі агентства.
“У цьому випадку можливі два рішення: або створити спеціальний орган у рамках судової влади, який буде відповідальним за перевірку фінансових декларацій суддів, або доручити цю функцію зовнішньому органу, який перевіряє декларації всіх публічних службовців”, — процитували у НАЗК рішення Венеційської комісії.
“Перше рішення краще для незалежності суддів, але йому бракує прозорості, що може спричинити корпоративістську поведінку. Отже, розробники Пакету віддали перевагу другій моделі: саме КЗК (ред. — Комісія із запобігання корупції Вірменії) перевіряє фінансові декларації суддів нарівні з іншими публічними службовцями, і який зараз має повноваження розпочинати дисциплінарне провадження проти суддів”, — додається у звіті комісії.
У НАЗК додали, що у своїх звітах GRECO позитивно оцінює створену в Україні систему декларування.
“GRECO цінує, що вжито правових та регуляторних заходів для покращення контролю декларацій і забезпечення шляхів оскарження”, — зазначено у звіті GRECO за результатами четвертого раунду оцінювання, цитує пресцентр НАЗК.
“Також є позитивним повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення”, — значиться у звіті.
“Хоча у звітах-оцінках GRECO є спеціальний розділ „Запобігання корупції стосовно суддів“, відсутні жодні рекомендації щодо створення окремого органу для збору, зберігання та перевірки їхніх декларацій”, — резюмували у НАЗК.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України статтю 366-1 КК, яка передбачає відповідальність за брехню у декларації.
Пізніше, під час термінового засідання РНБО Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що події, пов’язані із рішенням КСУ, дає підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності.
Своєю чергою, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду.
Зокрема, представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що президентський законопроект “Про відновлення довіри до конституційного судочинства” повністю відповідає цінностям, закріпленими в Конституції.
У свою чергу, органи Ради Європи — Венеційська комісія та Група держав проти корупції (GRECO) — назвали “грубим порушенням” законопроект президента Зеленського. На це представник президента у КСУ Веніславський відповів, що “оцінює адекватно” таку заяву Венеціанської комісії.
Втім, в Європарламенті підтримали законопроект Зеленського.