У своєму пості у Facebook Кошарна написала, що указ Зеленського з ядерної енергетики - "це сором і ганьба".
"Я консультувалася із професійними юристами. І сама, як людина - чиновниця, яка працювала у Держатомрегулювання досить довго, я вмію читати закони. Цей указ неконституційний. Я розумію, якби було засідання РНБО, де обговорювалося б це питання, тому що енергетична безпека і ядерна - це все у сфері РНБО... Це конституційний орган і так раніше було - його рішення вводиться у дію указом Президента. Тут цей указ як "Пилип із конопель", за підсумками поїздки Зеленського на Хмельницьку станцію (АЕС - ред.)", - коментує Кошарна.
Найбільш красномовно про неконституційність указу говорить той факт, що він своїм рішенням перекидає держкомпанію "Енергоатом" у підпорядкування Кабміну, продовжує вона.
"Повноваження Президента ясно прописані у 106 статті Конституції: він може зупиняти акти КМУ у разі їх неконституційності. Але писати в указі про те, що треба передати НАЕК "Енергоатом" до КМУ - в жодному законі України, ні в Конституції - не написано, що це входить у повноваження Президента... займатися визначенням органу управління господарюючого суб'єкта. І це тільки один із найгостріших моментів указу", - підкреслила Кошарна.
Тому вона вважає документ "пустушкою".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент вирішив добудовувати "непотрібні" енергоблоки Хмельницької АЕС.
"Відчуття, як в анекдоті про радянського прапорщика, який у поїзді вилазить у вікно і каже: "поїзде, стій. Раз-два. Добудувати? За які кошти? Проект "Енергоміст" помер, його неможливо реалізовувати без співпраці з польською стороною, яка однозначно сказала, що цей проект не входить в їх енергостратегію і вони нічого робити не будуть. Де брати гроші? Тобто це "маніловщина". Цей указ не буде виконано", - прогнозує Кошарна.
Про ризики добудовувати енергоблоки Хмельницької АЕС на конструкціях 1980-х років раніше озвучували і експерти Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки. Вони нагадали, що це питання вже піднімалося у 2009 році і тоді проект отримав негативний висновок Держатомрегулювання, після відповідної експертизи. Експерти акцентують, що невідомо, які реактори планується встановлювати.
"До сих пір немає конкретного проекту обох енергоблоків, через що невідомо точно, яку реакторну установку планують встановлювати. Це є проблемою, тому що перш ніж встановлювати будь-який реактор у наявні конструкції, необхідно провести аналіз на предмет можливості цього. Проблема посилюється ще і тим, що найбільш ймовірними "кандидатами" можуть бути реактори ВВЕР-1000/В-320 і ВВЕР-1000/В-392Б, які виробляються російськими компаніями з санкційних списків", - говорять експерти.
Вони також звертають увагу, що вартість робіт протягом виконання проекту може збільшуватися у кілька разів, про що свідчить негативний досвід "Енергоатому" при спорудженні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. А це чималі гроші - у 2017 році бюджет проекту оцінювався у 72 млрд грн, але і він вже неактуальний.
Але найголовніше, про що говорять вчені, це безглуздість добудови цих енергоблоків, оскільки Україна не буде їх використовувати. У країні профіцит виробництва електроенергії і навіть існуючі потужності атомної енергетики зараз працюють не у повну силу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експорт електроенергії до Білорусі спровокував судові розгляди "Нафтогазу" і "Укренерго".
Резюмуючи фахівці вказують, що весь цей безглуздий проект з невідомим бюджетом ляже на плечі платників податків.
"З огляду на те, що атомна генерація в Україні - державна, то очевидно, що за будь-які добудови будемо платити ми з вами, засобами, які платимо щомісяця по рахунках за електроенергію", - підкреслили експерти.