Про нову заяву
“Європейський суд чітко сформулював, в чому полягає заява України. Україна скаржиться на те, що Росія застосовує так звану адміністративну практику, тобто систематичну діяльність, яка або виконується безпосередньо самою країною, або толерується нею. В даному випадку ми впевнені, що це — саме державна діяльність щодо організації вбивств тих, кого Російська Федерація вважає ворогами своєї країни”, — сказав Ліщина.
З його слів, убивства відбуваються досить організовано: через спеціальні операції, спеціально навченими людьми, спеціальними командами за допомогою відповідних засобів, таких як отрута, вогнепальна зброя або вибухові пристрої, які закладаються в автомобілі.
“Ця адміністративна практика продовжується досить довгий період часу. Перший випадок, який ми зафіксували і подали до Європейського суду — це випадок в Катарі у 2006 році, вбивство Яндарбієва (учасника чеченського національно-визвольного руху Зелімхана Яндарбієва — ред.). Потім, вочевидь, кількість таких випадків значно збільшилась”, — заявив заступник міністра.
З його слів, у заяві Україна посилається, у першу чергу, на ті випадки, які відбувались в Україні, стосовно як українських громадян, так і громадян РФ та інших країн.
Також держава посилається на достатнім чином задокументовані і підтверджені судовими рішеннями, розслідуваннями, випадки, що відбувались поза кордонами України — в РФ, Великій Британії, Німеччині, Болгарії, Чорногорії тощо.
До чого тут Навальний
На запитання про те, чи спроба замаху на життя Навального фігурує в заяві, Ліщина сказав: “Звісно”.
“Ми саме цей випадок використали для того, щоб зняти питання щодо шестимісячного строку звернення. Вочевидь, у Росії немає ефективних засобів захисту, і ми відраховували 6 місяців від дня, коли стався замах на Олексія Навального”, — пояснив фахівець.
На уточнення щодо того, чи Україна готувала заяву з моменту отруєння політика, Ліщина зазначив, що документи “готували набагато раніше”.
“Просто з різних причин не вдавалось його подати — то часу не було, то можливості, то 6-місячний строк пропустили. Зараз ми нарешті змогли це зробити”, — додав він.
Що було раніше
Уряд України 19 лютого подав клопотання до Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації через практику “цілеспрямованих операцій з ліквідації передбачуваних супротивників Російської Федерації”, яка триває.
Контекст
Олексій Навальний в серпні був отруєний в Росії забороненою бойовою отруйною речовиною з групи “Новачок” і потім перевезений на лікування до Німеччини. Після курсу реабілітації він 17 січня повернувся в Росію і відразу ж був затриманий, а потім заарештований. 2 лютого Симоновський районний суд Москви замінив Олексію Навальному умовний термін у справі “Ів Роше” на реальний і відправив його в колонію. Представники Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) заявляють, що опозиціонер перебував у розшуку за порушення умовного терміну покарання у справі “Ів Роше”.
Навальний звинувачує в спробі свого вбивства президента РФ Володимира Путіна і Федеральну службу безпеки (ФСБ РФ). В Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) закликали Росію розслідувати отруєння політика. Журналісти Bellingcat і The Insider опублікували розслідування про групу можливих співробітників ФСБ, ймовірно, причетних до отруєння.
Влада РФ заперечує всі звинувачення. ЄС і Велика Британія ввели санкції за отруєння Навального. Із закликом про звільнення Навального виступили ЄС, НАТО, Німеччина, США та інші країни.