Деталі
Копельман народився в Польщі в 1924 році в заможній родині. Коли нацисти захопили країну і сформували Варшавське гетто, його сім'я була змушена переселитися.
Під час свого перебування в гетто він почав брати активну участь в русі єврейського опору, Єврейської бойової організації або ЗОБ, яка надавала збройний опір нацистам.
У 2018 році він сказав: "Я боровся в Варшавському гетто після того, як почалися акції, коли німці почали винищувати євреїв. У 1942 році, коли мені було 18, а мамі 40, її відвезли в Треблінку. Одного разу я повернувся з роботи до німців, а її не стало".
Він і його соратники почали вбивати німецьких солдатів в гетто, що призвело до боїв і останнього зіткнення в квітні 1943 року, коли німці увійшли в гетто в повному складі.
"Коли почалася велика акція, я і мої друзі були в бункері, - розповів він. - Німці почали переходити з будинку в будинок і заявляти по гучномовцю, що вони збираються спалити будинки і що заколотники, що ховаються в бункерах, повинні здатися. У нас не було вибору. Ми не хотіли згоріти заживо, тому вийшли і здались".
Тисячі євреїв загинули під час першого міського повстання проти нацистів в Європі, більшість з них згоріло заживо, а майже всі інші були відправлені в Треблінку.
Копельман був з десятками полонених, яких потім відправили на вбивство в Треблінку, але деяких відправили працювати механіками в варшавський гараж. Копельман збрехав, що у нього був досвід такої роботи, і тому його врятували, відправивши туди працювати на кілька місяців.
Врешті-решт він був відправлений до в'язниці, але у вересні 1944 року був звільнений польськими бійцями опору і приєднався до їхніх зусиль проти німців. Пізніше його знову зловили, але йому знову вдалося втекти і він залишався на свободі до прибуття Червоної Армії навесні 1945 року.
Копельман використовував вигадані особистості, щоб в кінцевому підсумку дістатися до Італії і сісти на нелегальний корабель в Ізраїль.
У єврейській державі Копельмен зустрівся зі своїми сестрою і батьком, яким вдалося пережити війну. Він приєднався до Сил оборони Ізраїлю і брав участь у Війні за незалежність в 1948 році.
Незабаром після цього він зустрів свою дружину Хаву, і вони прожили в шлюбі майже 70 років. Копельман сказав, що велика сім'я, яку він сформував за роки після війни, була його найбільшою перемогою над нацистами.
Хава померла кілька місяців тому. У пари залишилося троє дітей, дев'ять онуків і троє правнуків.
Доповнення
Повстання у Варшавському гетто, найбільший випадок опору євреїв нацистам, став монументальним символом в єврейських та ізраїльських переказах. На відміну від решти світу, який відзначає День пам'яті жертв Голокосту 27 січня, в день звільнення табору смерті Аушвіц-Біркенау, Ізраїль робить це відповідно до єврейської дати повстання, зазвичай в квітні.