persha-za-tri-roki-zustrich-u-normandskomu-formati-mir-chi-stina

Перша за три роки зустріч у нормандському форматі: мир чи стіна

 • 21609 переглядiв

З чим сторони їдуть на зустріч у Парижі? 

КИЇВ. 9 грудня. УНН. Сьогодні, 9 грудня, відбудеться перша після трирічної перерви зустріч у “нормандському форматі”, яка має стати важливою віхою у врегулюванні ситуації на Донбасі. У Парижі мають зустрітися лідери України, Німеччини, Франції та Росії. УНН зібрав для читачів усю відому інформацію щодо планів зустрічі та позицій сторін.

Напередодні зустрічі був розповсюджений наступний графік:

14:55 — прибуття в Єлисейський палац.
15:05 — зустріч президента України Зеленського з Президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном.
15:30 — зустріч президента України Зеленського з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
16:00 — зустріч лідерів країн-учасниць “нормандського формату”.
18:45 — зустріч лідерів країн-учасниць “нормандського формату” з представниками ЗМІ.

Зауважимо, що в даному графіку не вказаний час для зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним. Хоча цю зустріч раніше підтвердив сам Зеленський. Ймовірність такої розмови раніше, зокрема, підтвердили і у Кремлі, зазначивши, що все буде залежати від того, як буде побудований графік проведення саміту.

Помічник президента РФ Юрій Ушаков зазначив тоді, що Путін та Зеленський “навіть можуть відійти в сторонку удвох і поговорити там 30 хвилин, а можуть півтори години”, сказав помічник, уточнивши, що “все залежить від того, як буде складатися ситуація там”.

“Ми хочемо закінчити війну і повернути наших людей, це головне, і наші території”, — заявив Володимир Зеленський незадовго до саміту.

Глава держави неодноразово наголошував на впевненості у своїй позиції і в тому, що України чітко виконала всі попередні домовленості.

Важливим моментом є те, що Зеленський заявив — Україна таки погодила текст “формули Штайнмаєра” — але є але — “вона буде імплементована в закон „про особливий статус“ тільки після того, як будуть виведені всі війська, буде роззброєння незаконних збройних формувань на тимчасово окупованих територіях”.

На необхідності першочергового досягнення безпеки наголошують перед самітом і закордонні партнери, зокрема, представник Держдепу США, в.о. помічника державного секретаря США у справах Європи і Євразії Філіп Рікер.
“Політичний аспект Мінських угод і майбутніх домовленостей має бути виконаний тільки після того як цього будуть дозволяти безпекові умови” — наголосив Рікер.

Мир, безпека та розвиток демократичної держави — так охарактеризував цілі глави держави напередодні саміту міністр закордонних України Вадим Пристайко.

“Повне і постійне припинення вогню, наш контроль над кордоном єдиної неподільної держави, роззброєння і виведення незаконних збройних формувань, місцеві вибори за нашим законодавством — основні елементи позиції на завтра. Немає значення, за спільним столом переговорів чи тет-а-тет”, — написав Пристайко.

Таким чином він окреслив ті самі “червоні лінії” про які заявляла опозиція та за які у неділю вийшли мітингувальники на Майдан Незалежності та під стіни Офісу Президента.

Та все ж, як попереджають українську сторону американській партнери “диявол ховається у деталях”. Одним з найбільш суперечливих питань залишається можливість проведення місцевих виборів на Донбасі. А це питання обговорюватиметься, про це заявила прессекретар Президента України Юлія Мендель.

“Перші три кроки, які підніме Президент Зеленський на зустрічі в Парижі: терміни і умови повернення полонених українців, справжнє, а не „фейкове“ припинення вогню, і, звісно, виведення чужих військ і бандформувань з території Донбасу”, — написала Мендель.

Також вона зазначила, що без виведення проросійських військ з Донбасу неможливе проведення виборів.

“Останнє (питання щодо виведення військ) — умова для проведення виборів на Донбасі. Їх проведення, в рамках виборів по всій території України, може відбутися тільки коли там не буде чужих військ та незаконних збройних формувань. Так говорить Закон України і проста логіка: не зможуть на Донбас зайти українські партії, не зможуть там бути міжнародні спостерігачі, не зможуть люди проголосувати відкрито і незаангажовано під дулом автоматів. Спочатку — наш кордон, потім — вибори, адже це наші території, а місцеві вибори проходитимуть по всій Україні”, — підкреслила голова пресслужби, наголосивши на сильній позиції України.

Спікер парламенту Дмитро Разумков та голова уряду Олексій Гончарук в один голос висловили підтримку позиції Президента Зеленського.

А ось помічник Президента України з міжнародної політики Андрій Єрмак за кілька днів до зустрічі у Парижі був більш красномовним та навіть заявив про існування плану “Б” на випадок, якщо переговори не дадуть очікуваних результатів.

“Проте, ми також маємо план „Б“. Якщо ми не побачимо готовності Росії щодо виконання Мінських домовленостей та чіткого часового терміну їх виконання, тоді ми будемо, висловлюючись фігурально, „будувати стіну“. Користатися досвідом інших країн, перш за все Ізраїлю”, — пояснив помічник Президента.

Зазіхнув Єрмак і на переформатування мінських переговорів, а точніше на пропорційність представництва територій.

Сумнівно, що слова помічника глави держави є самоуправством. Хоча загалом у настрої самого Зеленського та представників влади відчувається більше оптимізму щодо сьогоднішньої зустрічі, а ніж прагнення застосовувати “план Б”.

7 грудня було проведене закрите засідання РНБО, на якому був затверджений основний сценарій для нормандської зустрічі.

Завісу над таємницею зустрічі привідкрив секретар РНБО Олексій Данілов: “Сценарій реінтеграції, мається на увазі повернення окупованих територій Донецької і Луганської областей до України. Є ключові моменти, що є на порядку денному”.

До ключових моментів Данілов відніс визволення українських бранців, припинення вогню, повернення кордону та питання виборів.

“Знаєте, що ми маємо велике бажання повернути наших бранців, які сьогодні знаходяться у полоні Російської Федерації, з Криму, з територій, які сьогодні тимчасово окуповані. Друге питання, ми маємо дуже велике бажання припинити вогонь... Третє питання — це питання повернення нашого кордону. Після цього питання виборів”, — розповів секретар РНБО.
Він також додав, що ці чотири питання є ключовими для обговорення, а усі 5 обговорених сценаріїв — закритими.

Однак все таж Юлія Мендель 8 грудня написала: “Так, 10 грудня війна на Донбасі не закінчиться, це правда. Завищені очікування від „Норманді“, як її вже охрестили в народі, можуть принести післясмак розчарування”.

Російська сторона, у свою чергу, продовжує наголошувати, що сприятиме врегулюванню “внутрішньоукраїнського конфлікту”.

“Що стосується настрою — серйозний настрій. Очікування одне — сприяти врегулюванню внутрішньоукраїнського конфлікту на південному сході цієї країни, забезпечити ще раз загальне розуміння безальтеративності виконання Мінських домовленостей, не допустити спроби якогось розмивання цих Мінських домовленостей”, — сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Французька та німецька сторони здебільшого висловлюють сподівання на просування у врегулюванні складної ситуації. Так, днями заступник представника уряду ФРН Ульріке Деммер сказала: “Федеральний уряд сподівається на новий імпульс у мирному процесі і на згоду щодо подальших кроків”.

Українські Національні Новини

Політика