“На жаль правосуддя настільки залежне від зовнішніх впливів і зокрема від грошових, що воно просто тягнеться. Всі вони в системі відчувають почуття катастрофи, і всі набивають собі кишені. Тому кожен там підозрюваний, якщо в нього є гроші, а ті про кого ми кажемо там є потужні гроші, і вони мають змогу якщо не викупити цю справу, то хоча б її пригальмувати дуже серйозно”, — сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: По Kroll, Суркісах і Привату треба створювати ТСК — нардеп
На думку експерта у НАБУ декілька проблем, зокрема, непрофесійні кадри та повна заангажованість.
“Перша і головна причина — непрофесійні люди, які дійсно не вміють збирати докази, в нас на жаль злочинці значно розумніші, досвідченіші, вигадливіше, аніж правоохоронці. В нас правоохоронці гарно навчилися пресувати, вимагати там щось, будувати якісь преференції, а от шукати докази та доводити провину вони не дуже добре вміють, не надто зорієнтовані. Це по перше. По друге — повна заангажованість політичних процесів. Тобто не закон керує діями, зокрема НАБУ, а політична доцільність, а звісно політична доцільність і близько не знаходиться поряд зі справедливістю закону”, — резюмував аналітик.
Як відомо, в ЄС констатували слабкий прогрес кримінального розслідування за фактом шахрайства в ПриватБанку.
Натомість відзначили рішення ВСУ “на користь банку і української держави” про підтвердження законності процедури bail-in щодо коштів офшорів Суркісів.
Раніше в ЗМІ оприлюднили частину аудиторського звіту Kroll, в якому йшлося про схему виведення з ПриватБанку 150 млн доларів через 6 офшорних компаній сім’ї українських олігархів Суркісів.
Йдеться про Sofinam Investments, Lumil Investments, Berlini Commercial, Camerin Investments, Sunnex Investments і Tamplemon Investments, які сьогодні в українських судах все ще намагаються відсудити у держави Україна 350 млн доларів.
Справу про махінації в “Приваті” НАБУ розслідує вже роками.
Там коментували і звіт Kroll, вказавши, що його деталі — таємниця слідства.
Нагадаємо, ща словами Артема Ситника збитки у справі ПриватБанку становлять більше 100 млрд грн. Однак причини з яких фігуранти махінацій й досі не мають жодної підозри Бюро не називає.