Йдеться, зокрема, про імпорт товарної позиції під кодом 2207: “спирт етиловий неденатурований, 80 об. % чи більше”. Так, у 2016 році Україна імпортувала 25 тонн спирту, у 2017 — 1 тонну, у 2018 — 2 тонни, з початку 2019 року — також 2 тонни. Тобто, протягом останніх кількох років і так незначна частка імпорту спирту Україною впала до мінімуму.
Питома вага імпортного спирту складає сьогодні — 0,0%, йдеться у відомостях Держстату.
За даними фахівців ринку, Україна не імпортує спирт тому, що вітчизняні виробничі потужності цілком здатні на 100% забезпечити країну продуктом: як харчові, так і технічні її потреби.
Однако, ситуація може кардинально змінитися із вступом у дію “спиртового” ЗУ, норми якого надають право вітчизняним держвиробникам імпортувати спирт в Україну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Спиртовий” закон Зеленського вже чинний: до чого готуватися споживачам та ринку
До 2024 року спецдозволи на імпорт спирту видаватиме КМУ, а після — завозити продукт в Україну зможуть усі охочі. У нормі про імпорт, окремі політики та економісти вбачають відвертий лобізм інтересів горілчаних гігантів, адже вартість закордонного спирту удвічі-тричі менша за український.
Експерти також вбачають ризики появи нових корупційних схем та росту обсягів контрабанди спирту з тимчасово окупованих територій.
У разі, якщо норма про імпорт запрацює, вітчизняна спиртова галузь буде просто знищена, як це вже сталося свого часу із цукровою промисловістю, наголошує Ніна Южаніна.
Додамо, за даними ДФС, експорт харчового спирту протягом останніх років повільно, але росте. Так, у 2016 році Україна поставила за кордон 2,6 тис. тонн продукту, у 2017 — 4,3 тис. тонн, у 2018 — 6,8 тис. тонн, за 11 місяців 2019 — 7 тис. тонн.
Як писав УНН, прогноз МЕРТ стосовно доходів від приватизації об’єктів “Укрспирту” різко скоротився з 6-7 млрд грн до 2-3 млрд грн. Хоча і ці знижені очікування економічного ефекту в Українському інституті майбутнього називають нереалістичними та нездійсненними.