Ковідна чи бактеріальна пневмонія: різниця
“Сам COVID-19 має тропність до легеневої тканин, до її клітин. Тож сам COVID-19 викликає пневмонію. Але якщо приєднується ще й бактеріальна флора, то це вже називається вторинною бактеріальною пневмонією. Вона ускладнює перебіг хвороби”, — пояснює лікар.
Через те, що ковідна пневмонія має вірусне походження, то розпочинати її лікування антибіотиками протипоказано.
“Антибіотик діє на бактерії. А спочатку пневмонія все-таки вірусна. Бактерій там немає. Тому антибіотик не буде ні на що діяти, крім як на мікрофлору кишківника. А вже на 5-7 день, коли температура не падає, тоді приєднуються до вірусної пневмонії бактерії, які завжди у нас присутні у верхніх дихальних шляхах. І тоді можна використовувати антибіотики лише за призначенням лікаря”, — роз’яснив медик.
Цитокіновий шторм: як не пропустити перші прояви
“Щоб було зрозуміло: є імунна система в організмі, і у неї є певні прозапальні медіатори (цитокіни) — це білкові молекули, які стимулюють реакцію запалення для того, щоб знищити вірусний агент. І якщо йде гіперстимуляція цих прозапальних медіаторів, то їх далі важко регулювати в плані лікування. Це може призвести до дуже серйозних ускладнень. Активується купа різних систем організму оцими медіаторами, цими цитокіновими штормами. Тож може бути й утворення тромбів. Ось це називається цитокіновий шторм — гіперреакція організму і продукування прозапальних цитокінів, медіаторів запалення”, — розповів лікар.
За словами Карловського, варто звертати увагу на температуру тіла, адже якщо вона на рівні 39 тримається тиждень і більше, то це є явною ознакою цитокінового шторму.
Тромби та фібрози легень після COVID-19
Лікар наголошує, що навіть полегшення загального стану самопочуття під час COVID-19 зовсім не означає, що ускладнення у вигляді тромбів і серцево-судинних хвороб не наздоженуть хворого пізніше. Саме тому у комплексному лікуванні як ковідної пневмонії так і тромбоемболії дуже важливо застосовувати препарати, які здатні відновлювати поверхню як легеневих судин, так і кровоносної системи всього організму.
“Будь-яке запалення, яке триває понад два тижні, формує сполучну тканину, і наше задача, щоб цього не відбувалось. Коли ми лікуємо хворих на COVID-19, треба врятувати пацієнту життя, бо цей вірус стимулює згортальну систему крові. І дуже часто у хворих виникає тромбоемболія легеневих артерій, ускладнення у вигляді інсультів, серцеві порушення. Тому в комплексному лікуванні такі препарати мають запобігати утворенню фіброзів”, — зазначив лікар.
Доповнення: успіхи в лікуванні ковідної пневмонії
УНН писав, що днями Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод заявив про успішне завершення дослідження з вивчення ефективності кверцетину при лікуванні ковідної пневмонії на фоні комплексної терапії. Діюча речовина, яка спочатку багато років застосовувалося при інфарктах, інсультах, запальних процесах виявилася важливою складовою в лікуванні пневмонії у хворих на COVID-19.
Як пояснює доктор медичних наук і професор Ігор Зупанець, з початку пандемії стало зрозуміло, що COVID-19 руйнує тканину і порушує функції судин, а саме цей процес лежить в основі катастрофічного враження судин легенів при захворюванні. Саме це стало причиною проведення комплексних досліджень кверцетину, який вже до того був відомий за свої протизапальні, противірусні властивості, а також за захисні функції тканини судин і профілактику тромбоутврень при серцево-судинних захворюваннях.
Дослідження, проведене Борщагівським хіміко-фармацевтичним заводом, тривало понад шість місяців на дев’яти клінічних базах у різних містах України. За його результатами було доведено, що додавання лікарських засобів на основі кверцетину — “Корвітину®” (ін’єкційна форма) та “Квертину” (пігулки) — до базової терапії у хворих на пневмонію, асоційовану з коронавірусною інфекцією COVID-19, зумовлює зростання рівня сатурації та прискорення одужання у порівнянні з контрольною групою. Тож ці два препарати вже офіційно поповнили список ефективної медикаментозної терапії при лікуванні ковідної пневмонії.