Учасники конференції мали чимало тем до обговорення, враховуючи, що кілька днів тому Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ анонсував законопроєкт, який передбачає зниження оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб, а також запровадження податку на виведений капітал за польською моделлю. Суть проєкту — знизити податкове навантаження шляхом об’єднання трьох обов’язкових платежів (єдиного соцвнеску, податку на доходи фізосіб та військового збору) в єдину ставку ПДФО — 30%, з поступовим зниженням на 1% кожного року — до 25%.
За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, Комітет за два роки виконав майже усю необхідну законодавчу роботу, пов’язану із введенням ефективного податкового контролю. Тепер справа — за виконавчою владою. Залишилось реформувати — оподаткування праці та корпоративного податку — це у планах на наступний рік.
“Останні два роки відбуваються істотні зміни, спрямовані на підвищення справедливості оподаткування, усунення дисбалансу, що виник в силу тих чи інших причин, усунення корупційних пільг та зниженого оподаткування для великого бізнесу. Ми виводимо з тіні цілі пласти економіки. Роками система контролювалася кількома особами. Але ми вдосконалимо цю систему так, щоб вона працювала на країну, а не на себе”, — пообіцяв голова Комітету.
Натомість голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова наголосила, що Україна є однією з небагатьох країн, де соціальні витрати займають більше половини видатків бюджету.
“Нас серйозно обтяжує соціальна сфера. 12% від ВВП йде на пенсійні виплати. Сума видатків на соціальну політику сягає 800 млрд. Це при тому, що ми маємо 1,5 трлн видаткової частини бюджету. Немає такої країни у Європі, яка була б обтяжена такими сумами”, — зазначила голова комітету.
Професор Університету Пенсільванії та Гарвардського університету Януш Ширмер підкреслив, що в Україні є дуже високий ступінь перерозподілу публічних фінансів, що негативно впливає на економічний розвиток країни.
“Уряд не дуже ефективний розпорядник — гроші неефективно використовуються, і це впливає на економічне зростання. Ми бачимо, що в Україні один з найвищий „розмір держави“ серед схожих на неї країн, низький рівень інвестицій, високий рівень заборгованості та не найкраща динаміка ВВП. Між тим, практика інших країн показує, що чим нижчий рівень держави, тим кращі будуть показники”, — зазначив пан Ширмер.
Радник Президента України, економіст Олег Устенко акцентував на необхідності виходу на рівень економічного зростання у 5% ВВП.
“Чим менше держави у житті громадян, чим менший перерозподіл — тим більше можливостей у країни для економічного зростання. Але треба розуміти глобальний контекст і не концентруватися на питаннях, пов’язаних з оподаткуванням та фіскальною політикою. Основне завдання — намагатися вийти на вищі темпи економічного зростання. Єдина можливість ефективно боротися з бідністю — це показувати зростання від 5% на рік. А для цього потрібні не лише податкові стимули, а у першу чергу — якісна судова система, надійний захист прав власності, розумна монетарна політика тощо”, — переконаний Устенко.
Натомість професор економіки Софійського університету Красен Станчев вважає, що запорукою економічного зростання є стабільність та передбачуваність фіскального процесу. Саме в цьому є успіх та рецепт економічного процвітання Болгарії.
“15 років структура фіскального державного процесу у Болгарії стабільна. Державні затрати не перевищують 37%. Дефіцит бюджету на рівні 2%, частка державного боргу — не більше 20%. У Болгарії фіскальна дисципліна з 1997 року, завжди профіцит, і курс на податкове зниження. В 2006 році, після реформи оподаткування, Болгарія була на 1 місці у світі за рівнем іноземних інвестицій по відношенню до ВВП. Те, що тоді було зроблено, й досі працює”, — розповів професор Станчев.
Під час конференції прозвучали й песимістичні сценарії для українського бізнесу. Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе не взявся прогнозувати, як малий та середній бізнес відреагує на обов’язкове введення РРО з 1 січня 2022 року. Він не виключив, що частина підприємців не зможе налаштуватися на нові умови і шукатиме нові шляхи в інших країнах з кращими умовами для ведення бізнесу.
Представник податкового Комітету Торгово-промислової палати України Віталій Смердов наголосив, що вкрай важливим є зниження навантаження на фонд оплати праці та запровадження особливого режиму для самозайнятих. Для детінізації останніх важливо, щоб їм були доступні всі послуги, окрім окремих КВЕД, зокрема діяльність, яка підлягає ліцензуванню — які мають бути заборонені.
Данило Недвецький, фахівець з адвокації Данської Ради у справах біженців зазначив, що вважає позитивним напрям на зниження навантаження на фонд оплати праці та анонсовану податкову реформу в цілому, особливо важливим є спрощення та зменшення податків для фізичних-осіб підприємців, позбавлення їх обов’язкової сплати ЄСВ. Зокрема, це стане не тільки кроком вперед для української економіки, а й основою для вироблення довгострокових рішень для внутрішньо переміщених осіб.
Олександр Вінніков, експерт СІРЕ з питань податкової політики, член Спостережної ради Палати податкових консультантів України звернув увагу присутніх на те, що об’єднання ПДФО та ЄСВ як таке не компенсує субсидії Пенсійному фонду через демографічні та макроекономічні чинники. На думку експерта, найкращими компенсаторами будуть скорочення неефективних державних видатків і поступовий перехід від ЄСВ як податку на роботодавців до обов’язкового страхування дожиття до пенсійного віку, кошти якого стануть джерелом довгострокового капіталу.
За підсумками конференції її учасники дійшли спільного висновку, що Україна має усі необхідні інструменти та досвід інших країн, щоб удосконалити свою податкову систему і досягти сталого економічного зростання.
Учасники дискусії домовились про спільну роботу над податковою реформою, заради її реалізації вже у 2022 році.