КИЇВ. 28 березня. УНН. Повномасштабне вторгнення вплинуло на життя кожного українця. Війна змінила все. Змінила вона не лише наше особисте життя, а й роботу – хтось взагалі її втратив, у когось навпаки роботи стало більше, хтось почав працювати з дому, а для когось офіс чи виробництво стали домом.
Людина завжди була для спеціалістів управління з персоналом наріжним каменем, але війна зробила як ніколи важливою турботу одне про одного, підсвітила значення піклування про ментальне здоров’я для збереження продуктивності. Про зміни у підходах в управлінні людським капіталом УНН поговорив з директоркою з управління персоналом фармацевтичної компанії «Дарниця» Оленою Соколовою.
- Чи можна говорити, що внутрішня комунікація в компанії змінилася з приходом повномасштабної війни? Як саме?
Повномасштабна війна дійсно вплинула на внутрішні комунікації. Першочерговим завданням було заспокоїти команду, що ми і зробили у внутрішній соціальній мережі Workplace від Facebook та на онлайн зустрічах з керівниками.
«Дарниця» запевнила співробітників у збереженні розмірів оплати праці, всіх премій, а також додаткових пільг. І навіть виплатила заробітну плату за березень наперед. Співробітники, які вийшли на роботу з першого дня війни та залишалися на підприємстві для забезпечення виробництва та життєдіяльності компанії, отримали матеріальне заохочення у розмірі додаткового окладу.
Наступною задачею стало надати людям нових сенсів, довести, що їх робота надзвичайно важлива в умовах війни. Тому ми запустили комунікаційну програму «#ФармОборона. Кожен на своєму місці» у внутрішній соціальній мережі. Комунікаційна програма включала пости про важливість фармацевтичної галузі під час війни, історії про дарницьких Героїв ФармОборони, системну комунікацію керівництва про стан підприємства та юридичні консультаційні послуги для команди. Ми робили багато мемів та ситуативних постів, щоб колектив відчував – ми проживаємо цю війну разом. В 2022 році цей кейс отримав нагороду «HR-бренд 2022» у номінації «Культурний код компанії».
У нашій компанії, як і в усіх інших, є співробітники, які пішли захищати нашу країну в лавах ЗСУ, ТРО. Колектив хотів допомагати. Тому ми створили ком’юніті #Ми_разом у Workplace, де збирали кошти та будь-яку допомогу для наших відважних колег. За весь час існування ком’юніті ми зібрали понад 1 млн грн, придбали авто, дрони, ретранслятор, радіостанції, турнікети та інші потрібні речі та передали нашим колегам на фронт. Підхід до збору коштів у нас креативний - проводимо аукціони і колеги виставляють на продаж свої роботи: картини, прикраси, іграшки та навіть пироги.
Додам, що наш колектив не тільки продовжує ефективно працювати, а й знаходить час та натхнення для удосконалення своїх професійних навичок. Так, в минулому році, незважаючи на війну, 38 співробітників навчалися в Harvard Medical School, 31 - проходив програму маркетингу в бізнес-школі МІМ, а також деякі колеги проходили навчання у Києво-Могилянській бізнес-школі.
- Як позначилося на продуктивності ваших співробітників збільшення кількості робочих днів минулого року?
Команда «Дарниці» надзвичайно швидко зібралася і включилася в роботу на нашому фармацевтичному фронті. Так, у березні ми виготовили 60% довоєнного об’єму ліків, а у квітні вийшли на довоєнні показники повністю. За минулий рік «Дарниця» виготовила 173 млн упаковок ліків, це майже відповідає рівню попередніх мирних років.
Тому я не можу сказати, що продуктивність впала. Навпаки, щоб досягти таких показників, треба було розв’язати велику кількість нетривіальних задач, з якими ми не зіштовхувалися в попередні мирні роки. Це, наприклад, такі задачі, як поставка сировини з-за кордону, коли авіасполучення скасоване, а на кордоні автомобільні черги на 5 днів; розвезення ліків власними силами з супроводом охорони на прифронтові території, бо дистриб’ютори не працюють; запуск виробництва під обстрілами за умов відсутності частини персоналу і т.д. Це при тому, що в березні до 150 людей жило в бомбосховищі компанії: співробітники разом із сім’ями та подекуди домашніми улюбленцями. Такі результати коштували надзусиль, але всі розуміли велику мету. Адже ліки під час війни – це стратегічний ресурс.
Скасування вихідних святкових днів на час запровадження воєнного стану в країні – це збільшення кількості робочих днів всього лише на 12 днів або на 5% від середньої кількості робочих днів у році. Таке збільшення не настільки значне, щоби вплинути на продуктивність. Скоріше на неї вплинули і повітряні тривоги, що потребують перерви робочого процесу, і відключення світла. До того ж, у зв’язку з економією електроенергії треба було значно перелаштувати графіки виробництва. Для зниження піків споживання на окремих дільницях встановили графік почергової роботи. Деякі виробничі процеси перенесли на нічну зміну та вихідні.
- Які саме переваги відсутності додаткових неробочих днів протягом року ви б виділили?
У перші місяці повномасштабної війни колектив справді працював подекуди понаднормово, щоб забезпечити потребу України в ліках. Наших медикаментів потребували переповнені лікарні, спустошені аптеки та воєнні частини. Кожен підставив плече. І тут не треба було навіть роз’яснювати співробітникам, що немає святкових вихідних днів. Було розуміння важливості цієї роботи.
- Чи підтримала б ваша компанія скасування додаткових неробочих днів і у мирний час?
У нашому трудовому законодавстві немає поняття «додаткові неробочі дні». Є вихідні, святкові та неробочі (в дні релігійних свят). Вихідні у нас з Вами є навіть зараз, бо держава розуміє, що перевтома працівників має відчутні економічні насліди. За підрахунками ВООЗ, щорічно світова економіка недоотримує 1 трильйон доларів через втрату продуктивності внаслідок депресій або вигорання.
Емоційне вигорання та перевтома несе також загрозу ментальному здоров’ю, яким ми, як лідер ринку, надзвичайно опікуємося. Це один з наших ключових соціальних проєктів минулого року. Ми проводимо серію навчань лікарів та створили освітній портал для лікарів та пацієнтів про ментальне здоров’я. Дослідження показують, що кожен п’ятий українець буде мати ментальні розлади, отримані під час війни.
Певна, що святкові дні та дні релігійних свят як вихідні, повернуться в наше життя. Інша справа, що святкуватимемо. Бо ми воліли б святкувати події, які мають значення саме для України. Це повинні бути не пострадянські, а наші власні свята. Ми маємо переосмислити свою історію, накопичувати сенси, берегти традиції та розвивати українську культуру.
- Які мінуси відсутності традиційних додаткових вихідних на прикладі свого бізнесу ви б виділили?
У нас у колективі є розуміння, що тимчасове рішення про робочі дні на свята через воєнний стан не скасовує сенсу самих свят. До того ж, ми усвідомлюємо, що на фронті немає вихідних не тільки на свята, але й у суботу-неділю. Ми вдячні, що рівень свідомості нашої команди такий високий.
- Чи впливає це негативно на перформанс, моральний стан, мотивацію персоналу?
Наші люди, як і решта країни, загартовані роком повномасштабної війни, яка стала частиною нашого життя. Мотивація у всіх одна – робити максимум для Перемоги. І це те, що найбільше всіх підтримує та мотивує працювати якнайкраще. І ось такі цифри є тому доказом:
• У серпні минулого року ми в компанії провели дослідження залученості персоналу за методикою eNPS та отримали результат +53, який підвищився від попередніх даних такого опитування на 14 пп (eNPS за результатами грудня 2021 р. становив +39).
• Коефіцієнт плинності персоналу залишається на рівні довоєнного 2021 року – 1,6%.
• Бізнес-результати показують продуктивність команди якнайкраще. Тож, поділюся ще такою цифрою наостанок: якщо в 2021 році кожна сьома упаковка лікарського засобу продана в аптеках була виробництва «Дарниці», то в 2022 році – це вже кожна шоста упаковка. І це повністю заслуга нашої загартованої команди!