Ймовірно, такий гіпотетичний сценарій завершиться в тій ситуації, в якій країни перебувають на сьогодні, і чинні угоди будуть так само ретельно вивчатися, навіть якщо, гіпотетично, їх денонсувати. Хоча припинення цієї угоди — це питання лише майбутнього, йдеться у статті.
"Тому наш єдиний шанс - ретельно готувати позицію щодо юрисдикції і захищати інтереси України всіма правомірними способами", - пишуть автори.
У серпні міжнародні арбітри у судовому розгляді порушень морського права в Азовському морі та Керченській протоці з боку Росії вирішили розділити процес на дві складові - юрисдикційну і по суті. Росія ще у травні подала заперечення щодо юрисдикції, один з пунктів яких - море і протока мають статус "внутрішніх вод", а тому арбітри не мають юрисдикції вирішувати справи про порушення українських прав.
"Розгляд питань юрисдикції для нас не стільки виклик (позиція РФ досить передбачувана), скільки важлива нагода отримати відповідь по суті щодо природи наших договорів стосовно Азову і Керченської протоки. Для того, щоб відповісти на питання, чи є у трибуналу юрисдикція розглядати наш позов, арбітри мають ретельно вивчити природу наших двосторонніх договорів", - йдеться в статті.
Зазначається, що правові позиції арбітра з цього питання будуть найкращим показником для того, як надалі розвивати правові відносини з РФ щодо статусу Азову і Керченської протоки, а рішення щодо юрисдикції можна чекати в межах від 12 до 15 місяців - це найоптимальніший шлях до чіткості й однозначності у питанні Азовського моря і те, чого Росія як раз завжди уникала. Офіційна Москва завжди прагнула створити туманний стан, в якому важать лише політика і сила. І РФ не відмовилась від свої намірів, пишуть автори статті.
"Навіть формально - заперечення проти юрисдикції трибуналу щодо морського права означає одне: на думку Росії, немає іншого шляху, ніж політичні домовленості на праві сильного", - додають представники МЗС.
Нагадаємо, МЗС зробило заяву проти РФ щодо Чорного і Азовського морів у трибуналі.