Деталі
“Вважаю, що для зустрічі з президентом Азербайджану немає обмежень за часом і місцем проведення цієї зустрічі, тому що у Мінської групи ОБСЄ є відповідна практика для організації таких зустрічей. Єдине логічне обмеження то, що такі зустрічі проводяться у третіх країнах”, — зазначив він.
“З радістю мусимо констатувати, що співголови Мінської групи ОБСЄ по суті почали активізацію своєї діяльності. Також позитивно оцінюю факт зустрічі глав МЗС Вірменії і Азербайджану в Нью-Йорку. Ми висловили готовність розпочати процес делімітації та демаркації кордонів, що повинен бути початий з створення для цього необхідних умов. Зокрема, повернення військовополонених та інших утримуваних осіб є дуже важливим питанням”, — сказав Пашинян.
У той же час, Пашинян зазначив, що агресивна риторика Азербайджану перешкоджають подоланню атмосфери ворожнечі у регіоні. “У результаті виборів наш кабмін отримав мандат на виконання робіт по відкриттю епохи миру для нашого народу і всього регіону. Ми сповнені рішучості пройти цей шлях, але з жалем мусимо зазначити, що постійні порушення режиму припинення вогню, питання повернення військовополонених, заручників і інших утримуваних осіб, а також самовільна інтерпретація заяви від 9 листопада і агресивна риторика перешкоджають подоланню атмосфери ворожнечі”, — заявив він .
Контекст
Ситуація у зоні конфлікту навколо Нагірного Карабаху загострилася 27 вересня минулого року. 9 листопада президент РФ Володимир Путін, президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян підписали спільну заяву про повне припинення військових дій в регіоні. Згідно з документом, азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на зайнятих позиціях, ряд районів перейшов під контроль Баку, а вздовж лінії зіткнення і Лачинського коридору розмістилися російські миротворці.