Він назвав пріоритетом цілісність держави, єдність народу і спокій суспільства і додав, що готовий залишити посаду за певних обставин.
“Я готовий піти з поста президента, як тільки нинішня ситуація буде повернута в правове русло, всі держструктури і уряд отримають правовий статус і країна буде на правильному шляху”, — сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МЗС надало рекомендації українцям у зв’язку із подіями у Киргизстані
Протести в Киргизстані почалися після того, як стали відомі попередні підсумки парламентських виборів, згідно з якими в законодавчий орган з 16 партій пройшли чотири. Демонстранти захопили будівлю Білого дому, де знаходяться парламент і адміністрація президента, мерію Бішкека і МВС, а також домоглися звільнення колишнього президента республіки Алмазбека Атамбаєва, експрем’єра Сапара Ісакова та інших колишніх чиновників.
Жеенбеков заявив, що “деякі політичні сили” використовували підсумки виборів лише як привід, щоб спробувати незаконно захопити владу.
На тлі протестів Центрвиборчком країни визнав результати виборів недійсними. У республіці також змінили прем’єр-міністра: Кубатбек Боронов подав у відставку, після чого його місце зайняв парламентарій Садиров Жапаров, якого на вимогу протестувальників відпустили з колонії, в якій він відбував покарання за захоплення заручника.
Після оголошення попередніх підсумків виборів до парламенту в Киргизстані створили два координаційні ради опозиції. За словами представника одного з них, голови партії “Чон Казати” Максат Мамитканова, структура не визнає призначення Жапарова прем’єром республіки.
Напередодні, 8 жовтня, секретар Ради безпеки Киргизстану і координатор правоохоронних органів Омурбек Суваналієв заявив, що місцезнаходження Жеенбекова невідомо, прикордонникам наказали не випускати його з країни. Прес-секретар президента пізніше повідомила, що той перебуває в Бішкеку і проводить переговори з політичними силами, для того щоб “повернути все в правове русло”.
Раніше УНН повідомляв, що в ході заворушень в Киргизстані постраждало понад 1 тис. осіб.