Єременко зазначає, що зміни зумовлені збільшенням концентрації парникових газів в атмосфері, проте безпосередньо в Україні вирішити це неможливо.
“Це можуть вирішити всі країни разом, домовившись менше спалювати викопного палива — це єдиний шлях”, — повідомляє він.
За його словами, ті зміни, що стаються зараз, вони обумовлені відсутністю скорочення викидів парникових газів 20-30 років тому, тому що клімат - дуже інерційна система, і наслідки настають через 20 років, тому, щоб через 20 років було менше поганих наслідків, нам треба діяти зараз.
Щодо наслідків, які можуть бути викликані зміною клімату, він наголошує, що в Україні аномально мала кількість опадів випала за зиму.
“Через це земля досить суха, в нас маловодність річок, і це точно вплине на можливості вирощування сільськогосподарських культур вже в цьому році”, — зазначає Єременко.
Голова Української кліматичної мережі акцентує увагу на тому, що загалом середньорічна температура на всій планеті підвищується, і передусім це вливає на водність, на доступ до води.
“Ми опитували громади в Україні, ті зміни в нас, що помітні — це пересихання великої кількості малих річок, у більших річках падає рівень води, і води стає менше. І така посушливість - це найбільш видимий наслідок в Україні, в свою чергу це вливає на кількість пожеж, яка зростає”, — відмічає він.
Так, опади випадають нерівномірно, через це рослині пересушені, тому вони легше і довше горять, внаслідок чого згорає більше рослин.
Окрім того, за його словами, випадає кількість опадів, на які не розраховані наші системи дощової каналізації. У деяких містах, якийсь час після дощу вода може стояти глибиною у метр. Це також наслідки змін клімату, коли погодні явища, вони стають менш передбачуваними.
Єременко наголошує, що є певна межа, після якої зміни клімату стануть взагалі непередбачуваними, неконтрольованими: “Поки що ми цю межу не перейшли, у нас є найближчі 10 років для того, щоб уникнути найбільш катастрофічних змін. Це важливо, адже напряму пов’язано з вирощуванням їжі”.
“І людська цивілізація, як вона зараз існує, вона розвинулася в умовах стабільного клімату. Ми знали, що якщо тут росте жито, то воно тут буде рости наступного року і через 10 років теж. Люди могли розраховувати на урожай, плюс-мінус, звичайно, погода змінювалася, але якісь розрахунки можна було робити, а зміна клімату, вона підставить під загрозу вирощування їжі”, — розповідає голова Української кліматичної мережі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Держводагентстві розповіли, на яких річках спостерігається маловодність
Він зосереджує увагу на тому, що як наслідок зміни клімату для України може бути характерним підняття рівня моря, і багато прибережних територій буде затоплено. Так, Україна розташована на такій території, де для нас не буде геть руйнівних наслідків, які унеможливлять життя на цій території, навіть через 100 років.
“На півдні України, частина Одеси може бути затоплена, десь 200-250 населених пунктів, є дослідження, які населені пункти будуть підтоплені, а які втрачені. Щоб у місці неможливо було жити, його не потрібного затопити все, достатньо, щоб там раз на рік ставався якийсь шторм, чи вітер піднімав воду до межі міста”, — повідомляє Єременко.
За його словами, незважаючи на те, що в Україні внаслідок зміни клімату не буде великих руйнівних наслідків, то до нас можуть переселятися кліматичні біженці з інших регіонів, де неможливо буде жити, наприклад, з Африки чи Індії, де через проблеми з водою не можна буде виростити стільки їжі, щоб нагодувати людей, які там живуть. Бо людей там багато, а води мало.
“У далекій перспективі води ставатиме дедалі менше, кількість снігу або дощу, яка одноразово може випасти, буде ставати більшою, літня температура буде рости. Уже зараз в певні спекотні літні дні, коли лікарі рекомендують не виходити з дому через спеку, таких днів буде ставати більше, і сидіти вдома треба буде не через карантин. Далі це пов’язано з шкідниками, коли в нас почнуть заводитися якісь шкідники, які раніше тут не жили, і більша частина шкідників переживатиме зиму і не буде морозного періоду. Може, більше кліщів з’явитися або ж шкідників сільськогосподарських”, — підсумовує він.
Голова Української кліматичної мережі наголошує, що кожен може зробити маленький вклад у збереження довкілля, а саме - не треба палити траву.
“Не треба палити траву, по-перше, це більші викиди парникових газів, по-друге, через недостатню кількість вологи у землі можуть загорітися торфовища, і вони можуть горіти дуже довго. І через те, що стоїть суха погода, може згорати більше трави, ніж спочатку було заплановано. Крім того, це нищить велику кількість зайченят та їжачків, які живуть у траві. Тому, палити суху траву не можна, вона повинна перегнивати”, — радить Єременко.
Нагадаємо, Міністерство енергетики та захисту довкілля планує до кінця року заборонити використання тварин у комунальних цирках, видати Червону та Зелену книги України та підготувати стратегію з адаптацію до змін клімату.