Деталі
Пропозицію імам пояснив вимогами ісламу, що забороняє давати гроші у зростання.
“Зниження процентної ставки і, нарешті, її повне скасування — вимога як ісламу, так і розуму, — написав він у своєму Twitter. — У країнах з сильною економікою процентні ставки складають від 0 до 1%”.
Контекст
Турецька ліра впала після несподіваної відставки глави центрального банку країни в п’ятницю, 20 березня. У понеділок, 22 березня, падіння курсу ліри до долара перевищувало 15%. За даними Reuters, в ході торгів турецька валюта дешевшала до 8,485 ліри за долар. У п’ятницю, 19 березня, курс знаходився на рівні 7,2185. Внутрішньоденне падіння курсу валюти стало найбільшим з серпня 2018 року, підрахував Bloomberg. До кінця понеділка валюта відіграла частину втрат по відношенню до долара і закрилася зниженням на 7,5%.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган звільнив главу ЦБ Наджи Агбала через два дні після того, як регулятор підвищив ключову ставку з 17% до 19%. У центробанку Туреччини заявили, що жорстка грошово-кредитна політика буде зберігатися до тих пір, поки інфляцію, яка досягла в країні 15,6%, не вдасться взяти під контроль. Президент Туреччини неодноразово виступав проти підвищення ставок.
У чому різниця банкінгу в ісламських країнах
Наджи Агбал пропрацював на посаді глави ЦБ Туреччини чотири місяці. За останні два роки у відставку були відправлені три керівника центробанку країни. На місце глави ЦБ Туреччини Реджеп Ердоган призначив професора банківської справи Сахапа Кавціоглу, який підтримує його позицію.
Одним із принципів організації ісламських фінансів є відмова від отримання доходу у вигляді відсотка по депозитах і боргам. Зокрема, ісламський банкінг виключає видачу позик під відсотки. Крім того, заборонені угоди з невизначеністю, інвестиції в виробництво алкоголю і тютюну, переробку і продаж свинини, а також азартні ігри.
Замість видачі кредитів під відсоток в мусульманських країнах використовують механізми партнерства і розділу доходу від спільного бізнесу або використання майна. Наприклад, емітенти розміщують ісламські облігації (сукук), які дають негарантований дохід з прибутку фінансованого бізнесу.