Як стверджує група дослідників під керівництвом Леслі Моррісона з Даремського університету, відбувається це дуже непомітно, але в довгостроковій перспективі тенденція виглядає для вчених досить очевидною.
Вчені проаналізували інформацію про обертання Землі, зібрану з 780 року до н.е., починаючи з періоду, коли древні астрономи стали вести записи про затемнення, і закінчуючи даними, що збираються з середини минулого століття за допомогою найточніших атомних годинників.
В результаті фахівці прийшли до висновку, що кожне століття тривалість доби на Землі збільшується на 1,8 мілісекунди. Таким чином, протягом розглянутого періоду в сукупності дні збільшилися майже на двадцяту частку секунди — на перший погляд не надто вражаюча, але цілком значуща з наукової точки зору різниця, запевняють вчені.
Фахівці не вперше приходять до висновку, що дні на Землі стають все довшими, однак, за їхніми словами, в новому дослідженні вдалося дати більш точну оцінку швидкості, з якою це відбувається — раніше передбачалося, що кожне століття доба збільшується на 2,3 мілісекунди.
Також дослідники підкреслюють, що уповільнення швидкості обертання Землі не можна пояснити виключно її гравітаційною взаємодією з Місяцем, в іншому випадку цей процес протікав би ще повільніше. З тієї ж причини фахівці не схильні вважати, що збільшення доби відбувається абсолютно рівномірно — якщо за ним стоять ті чи інші геологічні процеси, то в одні періоди вони протікають інтенсивніше, ніж в інші, а значить, і вплив їхній може змінюватися.