Деталі
“Рішення суду прокуратура оцінює як невірне по відношенню до завдання роз’яснення з кримінальної точки зору всіх обставин цієї найтрагічнішої катастрофи в історії вільної Польщі, яке стоїть перед правоохоронними органами”, — зазначено в заяві прокуратури, яка пообіцяла “негайно оскаржити (рішення суду) в суді вищої інстанції”.
Суд у Варшаві в четвер виніс рішення у справі диспетчера Павла Плюсніна, ухваливши, що для його тимчасового арешту немає підстав. Суд прийшов до висновку, що доказів, зібраних до цих пір в матеріалах підготовчого провадження, недостатньо для визнання високої ймовірністі скоєння підозрюваним умисного злочину. Також суд не вважає, що підозрюваний може перешкоджати ходу розгляду.
Засідання у справах ще двох диспетчерів — Миколи Краснокудського і Віктора Риженка — перенесені судом на невизначений термін. Причиною відстрочки суд назвав невиконання російською стороною польського запиту про правову допомогу. Всі засідання проводяться заочно, без участі фігурантів і за закритими дверима.
Контекст
У вересні минулого року стало відомо, що 1-ша слідча група при Державній прокуратурі Польщі подала до районного суду у варшавському районі Мокотув клопотання про тимчасовий арешт трьох російських диспетчерів. Як повідомила тоді прес-секретарка прокуратури Єва Бялик, звинувачення, пред’явлені диспетчерам, стосуються умисного доведення до авіакатастрофи, що призвело до смерті великої кількості людей.
Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова, коментуючи плани заарештувати російських диспетчерів, заявила, що Варшава “ігнорує факти і доводить ситуацію до абсурду, намагаючись заробити на трагедії політичні очки і звинуватити у трагедії Росію”. Захарова сказала, що всі спроби Варшави домогтися видачі авіадиспетчерів марні. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Кремль негативно ставиться до звинувачень Варшави у справі про катастрофу літака з польським президентом Лєхом Качинським та вимогам про арешт російських диспетчерів.
Довідка
Літак Ту-154М розбився вранці 10 квітня 2010 року під Смоленськом в умовах густого туману. В результаті загинули всі 96 осіб, що знаходилися на борту, включаючи президента Польщі Лєха Качинського і його дружину Марію. Високопоставлена польська делегація летіла в Катинь для проведення траурних заходів. В умовах поганої видимості і відсутності візуального контакту з землею пілоти прийняли рішення посадити авіалайнер, літак кілька метрів не дотягнув до злітно-посадкової смуги, зіткнувшись спочатку з деревами, а потім і з землею.
Фахівці Міждержавного авіаційного комітету прийшли до висновку, що катастрофа сталася в результаті дій екіпажу, який в умовах психологічного тиску прийняв невірне рішення про посадку при несприятливих погодних умовах.
У доповіді польської урядової комісії серед причин катастрофи повітряного судна, крім зниження до неприпустимої висоти, названі також помилки екіпажу і той факт, що пілот проігнорував сигнали системи раннього попередження зіткнення із землею TAWS. Польські експерти прийшли до висновку, що причиною події було зниження нижче мінімальної висоти при надмірній швидкості в метеоумовах, що не дозволяють здійснювати візуальний контакт із землею, а також запізнілий початок процедури відходу на друге коло.
У квітні 2018 року підкомісія анулювала офіційний звіт про причини катастрофи, який був представлений в 2011 році урядовою комісією під керівництвом Єжи Міллера. Підкомісія опублікувала доповідь, що літак зруйнувався ще в повітрі через вибух, а російські диспетчери ввели в оману пілотів про їхнє місцезнаходження при підльоті до злітно-посадкової смуги.
25 квітня 2018 року був опублікований технічний звіт комісії повторного розслідування причин авіакатастрофи. Причиною катастрофи в ньому названо вибух в крилі літака до його падіння на землю.