MNNA простою мовою
“Простою мовою, в американському законодавстві є такий статус союзних держав, це практично держава-союзник США, який одночасно не входить у НАТО. Тобто крім Північноатлантичного альянсу у США є ще союзники по всьому світу. Це, наприклад, Австралія, Південна Корея, Японія, Ізраїль, Йорданія. Їх десятки таких країн, остання — це була Бразилія. Кожна з цих держав укладає певний договір із США і всі вони відрізняються. Тобто, це не щось уніфіковане, однакове для всіх”, — пояснює експерт.
З його слів, такі країни зазвичай не є членом НАТО хоча б тому, що не входять у географічний регіон Північної Атлантики.
Крім того, у статусі основного союзника США поза НАТО держава не отримує безпекових гарантій на кшталт статті 5 Вашингтонського договору — коли напад на одну країну-члена прирівнюється до нападу на всю організацію.
А отже, США не зобов’язуються вступати у війну у випадку нападу на союзника. Водночас, Штати будуть самостійно вирішувати, яким чином допомагати, зазначив Горбач.
“Для чого це все зроблено? Перш за все, для внутрішньоамериканського законодавства. Цей статус дозволяє американському бюджету фінансувати оборонні програми своїх країн-союзників. Ледве не до автоматизму все доходить... Отакий формат співробітництва зі США дозволяє легше і більше отримувати від них безпекову допомогу. Але не зобов’язує США брати участь безпосередньо фізично на полі бою”, — зазначив він.
Україна простить MNNA не вперше
Так, каже співрозмовник УНН, Україна вже зверталась раніше щодо цього статусу — і отримувала відмову.
“Поки що, до цього моменту, США на такі кроки не наважувались і, думаю що найближчим часом теж на це не підуть. Тим не менш, своєрідним замінником цього статусу є так звана оборонна угода України і США”, — зазначив він.
ЧІТАЙТЕ ТАКОЖ: США і Україна підписали угоду щодо основ оборонного партнерства
Союзник — не партнер
“У нас в Україні я знаю багато експертів, і навіть колишній міністр закордонних справ говорить, що цей статус нічого не дає і краще мати оборонну угоду. На мою думку, це помилка, тому що наявність статусу союзника США дорогого коштує. Це — юридичний і політичний статус, політичний капітал у тому числі”, — зауважив Горбач.
З його слів, добре було б мати таку саму оборонну угоду, як у США із Ізраїлем, на такі великі суми. Однак, він упевнений що цього не станеться.
“Тому мати те саме, але ще й юридичний статус основного союзника США — це більше, ніж його не мати. Різниця в юридичному статусі, юридичний статус дає певний політичний капітал такій державі. Виділення оборонно-безпекової допомоги такій країні Конгресом США відбувається легше, швидше, і у більших обсягах”, — підкреслює фахівець.
Угода не завадить вступу в НАТО
Так, зауважує аналітик, з боку України, яка може претендувати на членство в НАТО, просити такий статус поза Альянсом може бути трактовано деким як щось “антинатівське”.
“Я так скажу, що одне іншому не заважатие, і в момент вступу України в НАТО цю угоду можна буде переробити, перевести її у суто натівську. Але як тимчасовий етап її можна використовувати”, — додав він.
Контекст
У середу, 8 вересня, парламент збереться на позачергове засідання. На порядку денному — проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО (MNNA) (№ 5380).
Напередодні засідання Посол України у Сполучених Штатах Оксана Маркарова привернула увагу народних депутатів до кількох важливих питань з цього приводу.