“Українській владі доведеться виконати усі вимоги, тому що без грошей МВФ, якщо не у 2018, то у 2019 році нам доведеться оголосити стан дефолту державного бюджету. Адже саме на наступні три роки (2018, 2019 та 2020) припадає пік виплат зовнішніх боргів. А це 20 млрд державного боргу та гарантованого державного боргу, а також 5 млрд боргу державних підприємств, якщо вони не зможуть його самостійно сплатити. Тобто загалом 25 млрд доларів”, — зазначив голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак.
Як він уточнив, без додаткових валютних вливань, якщо подивитись на курс, який планується, — 30 грн, то це будуть нереальні кошти, які треба буде виплатити з державного бюджету.
“Тому гроші МВФ нам критично потрібні, тим більше, що з ними напряму пов’язані гроші Євросоюзу. Не буде грошей від МВФ — не буде грошей від ЄС. Тому український владі, хоче вона того чи ні, доведеться виконати вимоги МВФ, щоб не доводити ситуацію до дефолту державного бюджету”, — наголосив економіст.
Екс-науковий співробітник Інституту світової економіки НАН України Всеволод Степанюк вважає, що без ринку землі і без антикорупційного суду МВФ навряд чи дасть Україні гроші.
“Можливе також часткове виділення 1-2 млрд доларів траншу, якщо ринку землі не буде, але Рада проголосує за антикорупційний суд. Але при виконання всієї програми та всіх вимог мова йти не може”, — переконаний він.
Євген Олейніков, експерт Економічного дискусійного клубу, колишній керівник департаменту міністерства економічного розвитку і торгівлі прогнозує, що МВФ і європейські інститути розвитку Україну не кинуть.
“Нас не поставлять в ситуацію фактичного банкрутства і не залишать сам на сам з Росією, вже хоча б тому, що взаємини з нами не тільки питання цінності, а й європейських зовнішньополітичних можливостей, оскільки Європа багато в чому на основі взаємин допомоги країнам, що розвиваються, вибудовує свою зовнішню політику. І якщо Україна не стане історією успіху, а перетвориться на повноцінний „фейлед стейт“, а ризики такі є, якщо ми заплутаємося в наших боргах, не зможемо з ними впоратися і оголосимо дефолт, то це буде дуже серйозний удар по ЄС”, — упевнений він.
Водночас Є.Олейніков відзначає, що з одного боку можна просто не давати потонути, а з іншого — допомагати активно розвиватися. Однак Україна зробила все для того, щоб у європейців не було бажання йти другим шляхом.
Експерт нагадав, що недавно європейський комісар з питань сусідства та переговорів про розширення ЄС Йоханнес Хан заявив, що у Європи є механізми фінансової допомоги Україні, проте ключова проблема — це брак довіри з боку Євросоюзу до України. Тому позиція ЄС така, що вони готові платити лише за те, що фактично зроблено, надавати кошти за результатами виконаної роботи.
“Це дуже негативний сигнал. По суті, європейці сказали, наскільки це дозволяє дипломатія, що Україна просто обманює ЄС. Тому вони готові допомагати дуже обмежено. Це говорить про те, що шанси отримати гроші, як ми це робили раніше в 2015 і 2016 роках, авансом, під обіцянки майбутніх реформ, ми вже не зможемо”, — підкреслив Є.Олейніков.
При цьому він додав, що це стосується не тільки грошей, але і політичної підтримки, в тому числі питання “Північного потоку”.
“Європа досить обережно висловлюється про „Північний потік“, тому що там влада усвідомлює свою політичну відповідальність за сказані слова”, — підсумував економіст.
Нагадаємо, подальша співпраця України з МВФ буде можливою, якщо Україна виконає кілька умов в сфері боротьби з корупцією.