Деталі
Мінфін США оголосив, що заморозить активи міністра оборони та п'яти інших чиновників з армійського, телекомунікаційного та гірничодобувного секторів. Як і у випадку з десятками нікарагуанських чиновників, які вже перебувають під санкціями, громадянам США буде заборонено мати з ними справи.
"З квітня 2018 року режим Ортеги-Мурільйо пригнічує політичну опозицію та публічні демонстрації, що призвело до загибелі понад 300 людей, 2000 поранень та ув'язнення сотень політичних діячів та представників громадянського суспільства, — йдеться у заяві міністерства фінансів. - Понад 100 000 нікарагуанців з того часу залишили країну".
Державний департамент заявив, що Нікарагуа "як і раніше містить 170 політичних ув'язнених, причому багато із затриманих страждають від відсутності належного харчування та належного медичного обслуговування".
Державний департамент також запроваджує візові обмеження для 116 осіб, пов'язаних із режимом Ортеги, "включаючи мерів, прокурорів, адміністраторів університетів, а також співробітників поліції, тюрем та військових".
"Корумпована служба безпеки та судова система Ортеги заарештували цих осіб за те, що вони займалися незалежною журналістикою, працювали на організації громадянського суспільства, прагнули брати участь у виборах та публічно висловлювали думку, що суперечить ортодоксальності уряду, серед інших дій, які вважаються нормальними у вільному суспільстві", - йдеться у повідомленні.
Доповнення
Ортега був обраний на четвертий термін поспіль на виборах 7 листопада, які були широко розкритиковані як фарс після того, як семеро ймовірних суперників Ортеги були заарештовані та ув'язнені за кілька місяців до голосування. Очікується, що церемонія його інавгурації відбудеться у понеділок.
Після голосування режим Ортеги зазнав ряду засудів та санкцій.
У листопаді уряд Нікарагуа оголосив про вихід із Організації американських держав (ОАД) після того, як регіональний орган звинуватив уряд Ортеги в актах репресій та фальшування результатів виборів.
Генеральна асамблея ОАД проголосувала за засудження виборів, заявивши, що вони "не були вільними, справедливими чи прозорими та не мали демократичної легітимності".
Двадцять п'ять країн Америки проголосували за резолюцію, а сім, включно з Мексикою, утрималися. Лише Нікарагуа проголосувала проти.