Так, за даними відомства, на сьогодні у геологічній галузі зросла частка осіб пенсійного віку і одночасно зменшилася частка персоналу економічно активної вікової категорії до 40 років, особливо у державних організаціях.
Водночас, у Держгеонадрах розповіли, що є причинами дефіциту висококваліфікованих геологічних кадрів:
- відсутність мотиваційних стимулів і недостатній імідж професії геолога для залучення молодих і талановитих кадрів і, як наслідок, зміна вікової структури в бік переважання перед пенсійних і пенсійних груп;
- недостатня взаємодія навчальних закладів з виробничими геологічними організаціями та компаніями-надрокористувачами;
- відсутність системи підвищення кваліфікації кадрів з урахуванням нових потреб розвитку геологічної галузі;
- відсутність сучасних механізмів управління кадровим забезпеченням геологічної галузі, здатних ефективно прогнозувати і задовольняти попит у фахівцях геологічного профілю в умовах сучасного ринку праці;
- у переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти не передбачено такий напрямок підготовки як "Геологія".
У відомстві також наголосили на тому, що зміни у геологічній галузі можливі за належної підготовки молоді, яка спроможна працювати у нових умовах та із новими технологіями.
"Динамічні зміни в українському суспільстві, у тому числі в геологічній галузі, є неможливими без реформування системи освіти, адже головним завданням є підготовка молоді, спроможної працювати у нових умовах, з новими технологіями задля процвітання нашої держави", - йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, через кризу галузі, геологи працюють 30-40% свого робочого часу.
За словами науковця, директора ДУ “Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України” Георгія Лисиченко, ситуація з підготовкою геологів в Україні - критична.
Так, він пояснив, що геологічна галузь за останні роки в нашій країні стала зовсім непопулярна і ті геологи, які набиралися до вишів, вони фактично не знаходили роботи за спеціальністю, оскільки галузь зовсім не мала коштів на розвиток. А в 2016 році ситуація була доведена просто до кризових показників, адже всі геологічні вузи і факультети, а вони є і в Київському, Львівському, Харківському університетах, в Гірничому університеті в Дніпрі та інших містах разом на бюджет набрали усього 67 студентів.
Науковці переконані, що ігнорування проблем геологічної науки загрожує Україні втротою цілих галузь.