Деталі
Відповідно до нового спірного закону про вибори балотуватися до парламенту Гонконгу могли лише “патріоти” — усі 153 кандидати були попередньо перевірені на лояльність Пекіну. Кількість місць у Законодавчій раді зросла з 70 до 90, проте лише 20 депутатів замість колишніх 35 можна було обрати безпосередньо. При цьому переважна більшість місць була зарезервована для представників дружніх Пекіну груп інтересів.
Активісти закликали не брати участь у виборах
Найбільших продемократичних партій Гонконгу своїх кандидатів висунути не змогли. Десятки впливових представників опозиції, зокрема ті, що отримали місця в парламенті на попередніх виборах, були відправлені до в’язниці за порушення так званого “закону про національну безпеку”. Інші були виключені із виборчих списків або, рятуючись від репресій, втікли за кордон.
Численні гонконгські активісти, які перебувають у вигнанні, закликали останніми тижнями не брати участь у виборах або віддавати недійсні бюлетені. Своєю чергою, влада КНР видала ордери на арешт активістів у вигнанні, які закликали бойкотувати вибори.
У 2019-2020 роках Гонконг захлеснула хвиля масових протестів проти посилення впливу Пекіна та прийняття рішень, що обмежують громадянські свободи мешканців автономного округу. Прийнятий потім спірний закон про національну безпеку Гонконгу сприяв тому, що багато правозахисників, політиків та активістів опинилися у в’язниці або емігрували.