У МОПЛ розповіли, що були присутні під час засідання ВАКС 9-10 листопада, де розглядалося клопотання НАБУ щодо проведення спеціального досудового розслідування щодо бізнесмена.
“Особливістю цього процесу є спірний момент щодо повідомлення самому В.І. Галантерніку про підозру в інкримінованих йому злочинах та набуття ним статусу підозрюваного. Точна відповідь на це питання, що не викликає сумнівів, є важливою умовою для проведення спеціального досудового розслідування”, — сказано у звіті експертів.
У МОПЛ підкреслили, що детективи НАБУ достовірно знали про місцезнаходження Галантерніка у Великій Британії та консульському обліку в Ізраїлі, але замість того, щоб у законний спосіб повідомити його про підозру, детективи почали розсилати підозру на українські адреси, у тому числі нежитлових, які жодного відношення до бізнесмена.
“На момент складання повідомлення про підозру В.І. Галантернік не мешкав на території України. Слідчі органи були повідомлені про його фактичне місцезнаходження на території Великої Британії та перебування на консульському обліку в Ізраїлі. Як з’ясувалося, детективи НАБУ надсилали повідомлення про підозру В.І. Галантерніку на українські адреси, хоча сам він у письмовій формі повідомляв слідчі органи про місце свого проживання закордоном. Крім того, одна з адрес, на які надсилалося повідомлення, є адресою нежитлового приміщення, яке апріорі не може вважатися місцем проживання.
Адвокати надали свідчення того, що В.І. Галантернік з 2017 року не має нерухомості та фактичного місця проживання в Україні, а люди, які проживають по сусідству із зазначеними детективом, підтвердили письмово, що там більше 5 років ніхто не проживає”, — повідомили в МОПЛ.
Експерти вважають, що детективи НАБУ та суддя ВАКС, яка дала дозвіл на спеціальне досудове розслідування щодо Галантерніка — грубо порушили норми Конвенції та міжнародні зобов’язання України, “забувши” повідомити Велику Британію та Ізраїль про повістки бізнесмену.
“Згідно з міжнародними зобов’язаннями України (які також поширюються на Велику Британію та Ізраїль), у випадку з В.І. Галантерніком вручення повісток має здійснюватись представниками країни, в якій він перебуває (ст. 7 Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах). Для цього українська сторона мала направити компетентним органам Ізраїлю та/або Великої Британії відповідні повістки. Проте, жодної виразної інформації про спроби вручити В.І. Галантерніку повістку через компетентні органи вищезгаданих країн спостерігачам МОПЛ отримати не вдалося. Таким чином, можна поставити під сумнів виконання умови про повідомлення особи про підозру та дотримання її права на доступ до правосуддя”, — пояснили в МОПЛ.
Окремо експерти зазначають той факт, що НАБУ надало ВАКС недостовірні дані про нібито міжнародний розшук Галантерніка, хоча насправді бізнесмен не перебуває в базах розшуку.
“Експерти МОПЛ вважають за необхідне наголосити, що сукупність заяв, на які спирався детектив у своєму обґрунтуванні необхідності проведення саме спеціального досудового розслідування, є доволі хиткою. Викликають побоювання в об’єктивності та повноті розгляду суддею клопотання та той факт, що її не зацікавило питання, чому слідчі органи навіть не спробували надіслати повідомлення про підозру В.І. Галантерніку на надані їм адреси за кордоном”.
“У зв’язку з цим рішення судді про задоволення клопотання детектива про проведення спеціального досудового розслідування щодо людини, яка, судячи з об’єктивної оцінки спостерігача МОПЛ, не ховається і готова через адвокатів інформувати про свої пересування, викликає сумніви у неупередженості (у розумінні п.1 ст. .6 ЄКПЛ). Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Бочан проти України неупередженість має визначатися, у тому числі, відповідно до об’єктивного критерію — чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви у процесі ухвалення рішення.
Незалежно від того, чи будуть надалі під час судового розгляду виявлені порушення права на справедливий суд, ігнорування норм КПК (у частині проведення спеціального досудового розслідування щодо особи, яка не ховається від слідства) та міжнародних норм на етапі досудового розслідування може поставити під сумнів рішення суду по суті”, — наголосили у МОПЛ.
Довідка
МОПЛ створено членами Міжнародного товариства прав людини та експертами Центру громадянського розвитку для роботи у сфері дотримання верховенства права та права на справедливий суд. ІАЦ здійснює моніторинг судових засідань у Вірменії, Бельгії, Україні та Франції.
Завдання Центру — виявлення порушень Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Результати моніторингу фіксуються у звітах спостерігачів та річних доповідях.
Додамо
Володимир Галантернік фігурує у так званій “земельній” справі мера Одеси Геннадія Труханова. Суть звинувачень НАБУ та САП зводиться до того, що у період 2016-2019 років мерія міста виділяла землю під забудову рішеннями сесій, а не за результатом земельних аукціонів.
Версію звинувачення називають спірною через те, що саме положення Кабміну про проведення земельних аукціонів з’явилося лише 5 жовтня цього року, а отже, не могло застосовуватися у попередні роки.
Сам Труханов справу НАБУ називає політично вмотивованою, а її замовниками вбачає Михайла Саакашвілі та Аднана Ківана, які мають близькі стосунки з першим заступником директора НАБУ Гізо Углавою.
Незадовго до висунення підозри Труханов виступив із публічною критикою забудовника Аднана Ківана та його компанії Kadorr, яка має намір забудувати санаторії Одеси.
Причетність Ківану до справи Труханова побічно підтверджує свідчення експрокурора Одеської області у суді. Він заявив, що Ківан пропонував йому хабар у розмірі 1 млн. доларів за підписання підозри Труханову.
До речі
ВАКС виправдав ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна, якого НАБУ звинувачувало у збитках держави.
Фігурант вже закритої справи “Роттердам+”, ексглава НКРЕКУ Дмитро Вовк розповів УНН, чому всупереч оголошеному НАБУ міжнародному розшуку його так і не видав Інтерпол.