“Законопроект № 2571, який нещодавно подав у Раду Кабмін. У ЗМІ його називають „антіколомойскім“, але це помилка. Він абсолютно не про Коломойського. Ми працювали над цим документом дуже довго. Просто деякі речі збіглися”, — сказала Рожкова.
На її думку, такий закон був потрібен ще в 2015-2016 роках, коли з ринку виводилося велика кількість банків.
“Важлива норма документа — визнання банку банкрутом і ліквідація фінустанови — процеси незворотні, їх не можна розгорнути назад. Якщо ФГВФО вже виплатив гроші вкладникам, а завтра власник банку подає в суд і вимагає зупинити ліквідацію — що повинно відбуватися далі? Вкладники повинні повернути гроші Фонду гарантування? Або хтось інший повинен віддати ці гроші ФГВФО? Так само не можна скасувати продаж банку новому власнику”, — пояснила заступник голови Нацбанку.
Вона називає законопроект № 2571 “законом на перспективу”. Крім того, за її словами, в НБУ хочуть встановити механізм захисту власників фінустанов, які будуть визнані неплатоспроможними.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Нацбанку назвали вимоги МВФ для нової кредитної програми
“Зараз в законі „Про систему гарантування“ є норма, згідно з якою власник отримує компенсацію в розмірі суми, яка залишилася після продажу всіх активів і розрахунків з кредиторами банку. Зокрема, такий механізм спрацював у випадку з Держзембанк і Класик Банком. Законопроект № 2571 удосконалить цю процедуру”, — зазначила вона.
Рожкова пояснила, що, згідно з алгоритмом, Нацбанк визнає банк неплатоспроможним, установа відправляється в ФГВФО і той визначає, як з ним далі робити.
“Власники не зможуть зупинити процес банкрутства і ліквідації фінустанови через суд. Але якщо ексвласник вважає, що йому було завдано збитків, він може звернутися до суду і вимагати компенсацію. Її розмір буде розраховуватися як різниця між вартістю активів і зобов’язань, які були в банку на момент визнання неплатоспроможним”, — додала вона.
Як повідомляв УНН, з 21 жовтня 2019 року вводиться в дію Кодекс України про процедури банкрутства.