"Хаспел працювала в Росії під прикриттям - її біографія досі ретельно цензурована і підчищена не тільки для широкої громадськості, а й для членів сенату, що володіють найвищим рівнем доступу до секретної інформації. До теперішнього часу про її перебування на території Радянського Союзу, а потім Азербайджану і Росії широкому загалу було невідомо", - зазначає BBC.
Цю інформацію раніше підтвердили джерела CBS News: у Баку Хаспел в кінці 1990-х керувала місцевою резидентурою ЦРУ і була залучена до успішної операції з затримання двох осіб, обвинувачених в нападах на американські посольства в Кенії і Танзанії у 1998 році. Одночасно з цим вона була главою американської резидентури в Анкарі, добре вивчивши при цьому турецьку мову.
Тим часом, в самому розвідуправлінні не уточнюють, в яких саме країнах служила Хаспел і чим займалася за своїм російським профілем.
"Хоча вона ніколи не служила в Москві, колишні колеги говорять, що у декількох відрядженнях вона керувала операціями проти російських агентів", - пише The Washington Post.
Після терактів 11 вересня 2001 року Хаспел було переведено до Центру протидії тероризму - тоді відомство усерйоз взялося за жорсткі антитерористичні операції. Сама Хаспел незабаром очолила відділення ЦРУ в Таїланді, де використовувалися так звані посилені допити, які правозахисники називають тортурами. У 2004 році методи ЦРУ частково стали надбанням громадськості. Хаспел і її бос Хосе Родрігес опинилися у фокусі розслідування про знищення записів допитів.
Розслідування тривало кілька років, в цей час Хаспел продовжувала працювати в Центральному розвідуправлінні і надалі була виправдана тодішнім заступником керівника ЦРУ. На його думку, Хаспел просто виконувала наказ свого керівництва, а не проявляла особисту ініціативу. Але саме ці факти її біографії і стали головним каменем спотикання, коли президент Дональд Трамп в березні цього року вперше оголосив про те, що номінує колишню шпигунку на посаду глави ЦРУ.
9 травня Джина Хаспел, виступаючи на слуханнях сенатського спецкомітету з розвідки, запевнила, що в разі затвердження її директором ЦРУ вона не стане відроджувати програми тортур терористів і підозрюваних в причетності до терористичної діяльності навіть при отриманні відповідної вказівки від президента США.
Як зазначає ЗМІ, саме Хаспел і її думка зіграли ключову роль у недавній висилці російських дипломатів з США після отруєння Сергія і Юлії Скрипаль в Великобританії.
Джина Хаспел може стати не тільки першою в історії жінкою, яка очолила ЦРУ, а й першим директором ЦРУ, який добре знає російську мову, пишуть ЗМІ. У біографічній довідці, опублікованій відомством, повідомляється, що Хаспел, яка почала свою кар'єру в ЦРУ в 1985 році, у 1990-і працювала в європейському та євразійському підрозділах відомства, розроблюючи, зокрема, російський напрямок. Її кандидатуру активно просуває президент США Дональд Трамп.
Раніше Джина Хаспел висловила бажання відмовитися від призначення на посаду глави ЦРУ. На нараді в Білому домі вона заявила, що дискусія на слуханнях в сенаті може завдати шкоди її репутації, а також репутації всього Центрального розвідувального управління.