Зокрема в управлінні вказують, що під час прийняття такого рішення, як зміна моделі спиртової галузі в країні, варто було б обгрунтувати ефект для держави від запропонованої демонополізації.
“Прийняттю рішення щодо зміни моделі спиртової галузі, на наш погляд, мав би передувати значно ґрунтовніший аналіз її поточного (у динаміці хоча б за останні 5 років, в тому числі із зазначенням методики оцінки параметрів тіньового обігу спирту) та очікуваного (хоча б на середньострокову перспективу, з визначенням ймовірних ризиків та загроз, переваг та вигод, в тому числі в частині перспектив приватизації та її ефективності (як для галузі, так і для бюджету) при різних моделях галузі – монополізованої та демонополізованої, відповідно, зміни структури ринку – за суб’єктним складом, за співвідношенням легального та тіньового сегментів тощо) станів (виробничого, фінансового, конкурентного, в тому числі на зовнішніх ринках, тощо), аніж представлений у пояснювальній записці до проекту”, - зазначили в ГНЕУ.
Додамо, що у пояснювальній записці до законопроекту вказано лише те, що “прийняття проекту Закону забезпечить становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів”.
Натомість експерти вважають, що президентський законопроект вигідний лише великим горілчаним компаніям, які завдяки запропонованій демонополізації отримують ліцензії на виготовлення спирту і побудують власні заводи. Такі наміри підтверджують і сами виробники, натякаючи на те, що їм потрібні лише ліцензії, а не старі заводи ДП “Укрспирт”.
Відповідно, подальша приватизація ДП “Укрспирт” вже у зоні ризику. Трудовий колектив державного підприємства переконує: якщо галузь демонополізувати перед приватизацією, весь трудовий колектив, а це близько п’яти тисяч людей, залишиться на вулиці, а заводи в регіонах перетворяться на металобрухт.
Вони закликають Президента відмовитися від демонополізації галузі і виставити активи ДП “Укрспирт” на приватизацію з монопольними ліцензіями, аби держава змогла отримати гроші від продажу цих активів.