Цитата:
“Рівно тиждень тому, 16 січня, набула чинності стаття 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. За ці дні до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 195 скарг та звернень громадян, найбільша кількість яких із Києва та Київської області - 74, найменша – із півдня та сходу України. Із Львівської області – 17, Одеської і Харківської областей – по 12”, - йдеться у повідомленні омбудсмена.
Деталі
Більшість звернень стосувалися відсутності української версії сайтів інтернет-видань та сайтів інтернет-магазинів – 117 скарг. Про порушення своїх прав у сфері обслуговування заявили 34 громадянина, щодо розміщення зовнішньої реклами недержавною мовою – 25, порушення мовного законодавства в галузі освіти – 4, використання посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування недержавної мови – 3.
На телефонну лінію Секретаріату за наданням додаткової інформації та консультацій звернулося близько 50 осіб.
“Громадяни, серед іншого, просять роз'яснити, чи зобов’язані представники сфери обслуговування надавати інформацію про товари та послуги недержавною мовою на прохання споживача. Тож, звертаємо увагу, що відповідно до Закону, на прохання клієнта, його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, окрім державної, лише у випадку, якщо це прийнятно для обох сторін”, - вказано у повідомленні.
Варто нагадати
З 16 січня 2021 року набула чинності стаття закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Порушення таких норм означатимуть для закладів адміністративні штрафи — від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 11 900 грн). Ці зміни набудуть чинності лише у липні 2022 року.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь роз'яснив, як діяти, якщо вас не хочуть обслуговувати українською.