КИЇВ. 7 червня. УНН. Тимчасова слідча комісія з питань оцінки критичного стану “Укрзалізниці” з’явилася у Верховній Раді у січні цього року. Очолила її народний депутат від фракції “Слуга народу” Юлія Гришина. З того часу своїх посад вже позбулися керівники “Укрзалізниці”, міністр інфраструктури і на черзі тепер всі члени Наглядової Ради. Чи вдасться врятувати стратегічного перевізника країни від банкрутства — поки невідомо. Принаймні, цього прагнуть члени ТСК, які попри різне політичне забарвлення, демонструють неабияку єдність в стінах парламенту і всі рішення на засіданнях ТСК приймають одноголосно. Головними причинами критичної ситуації називають некомпетентний менеджмент компанії і шалену корупцію, на яку не реагує НАБУ. Про деталі роботи ТСК, стан “Укрзалізниці”, прогнози і плани УНН розповів народний депутат від фракції “Батьківщина”, член ТСК Костянтин Бондарєв.
Президент Володимир Зеленський заявив, що причина банкрутства “Укрзалізниці” зокрема у схемах кредитування. Що Вам відомо про це?
Тимчасова слідча комісія, членом якої я є, працює вже чотири місяці. І сьогодні нам вже зрозуміло, що “Укрзалізниця” має дві проблеми — це кадри і корупція. Збиток залізниці за минулий рік склав понад 11 млрд грн. У першому кварталі цього року збиток складає 1 млрд грн. Тобто, динаміка зберігається. При цьому менеджмент компанії взагалі відсутній. Останні п’ять років директори і керівники працюють як виконуючі обов’язки. Тобто це люди, які не призначені на постійні посади, які не планують свою роботу, не мають відповідних КРІ, це так — люди відбувачі. Вони приходять на роботу і не знають, чи звільнять їх сьогодні, чи ні. Хто за це відповідає? Наглядова Рада.
Наглядова Рада не вносила до уряду пропозиції про призначення на постійних засадах менеджменту. Вона не надала програму роботи, модернізації, реформ цієї компанії, взагалі не розробила жодної програми за ці три роки. Вона не підбирала менеджмент, не ставила перед ним відповідні показники для оцінки роботи. І за це ми платимо шалені кошти.
Інший напрямок проблеми — корупція, масштаб якої просто вражає. Ми проводили останнє засідання у закритому режимі за участю силовиків, запрошували Офіс Генпрокурора, ДБР, НАБУ, податкову. Всіх керівників. На жаль, з’явилися заступники, але профільні. Знаєте, кожному я поставив одне питання: скажіть, що треба зробити, щоб не було корупції і ми подолали її у стислі строки? Відповідей нуль. Нам назвали скільки кримінальних проваджень сьогодні розслідується, але ж це гра в “доганялки”: вкрали — доганяємо, а догнали чи ні залежить ще й від того, отримали щось за це чи ні. Але відповіді що робити, щоб не було корупції, ми не почули.
Тому дійсно є комплекс проблем, які треба розв’язувати. Складати все це воєдино і працювати. Два питання: шалений рівень корупції, про який говорив Президент, друге — відсутність менеджменту, а це питання Наглядової ради. На жаль, взяли на роботу людей, які взагалі не приїздили в Україну, десь із-за кордону по “скайпу” керували чимось. Накерувались до того, що сьогодні кричуща ситуація.
Чому за такої кількості антикорупційних органів корупція в “Укрзалізниці” тільки збільшилась? Чому взагалі відбуваються такі протилежні процеси: чим більше антикорупційних органів в країні, тим більша корупція? Хто в цьому зацікавлений?
Якщо “Укрзалізниця” брала кредити під 12% річних у доларах США тоді, коли на внутрішньому ринку банки кредитували під 6-7%, то де різниця 5%, в яких вона кишенях? Це проблема менеджменту. Я певен, що і члени Наглядової Ради там " при справі“. Бо без участі цих посадовців такі схеми були б неможливі. Чому всі ці проблеми, зокрема з боргами “Укрзалізниці” замовчувалися і були доведені до того, що суди почали блокувати рахунки залізниці? Бо все було на користь кредиторів. Просто так? Навряд чи. Ймовірно, що за хабарі.
“Укрзалізницю” як качку п’ять років годували кредитами. Сьогодні кредитний портфель компанії сягнув вже 10 млрд доларів. А ми про це дізналися лише тоді, коли створили ТСК і почали розбиратися.
У НАБУ заявили, що вони не можуть розслідувати корупцію в “Укрзалізниці” через брак детективів. Чи це так?
Ви знаєте, що “Укрзалізниця” — це одна з п’яти найпотужніших державних компаній, обсяг реалізації якої — понад 100 млрд грн на рік. Якщо ми з вами оплачуємо щорічні збитки “Укрзалізниці” (понад 11 млрд грн за минулий рік — ред.), то думаю, що можна за ці ж кошти знайти групу детективів, яка приділить увагу залізниці.
На жаль, статистика така, що НАБУ за п’ять років свого існування відкрила 59 кримінальних проваджень, з яких 29 перебувають у їх розслідуванні, а решту Генпрокуратура передала знаєте куди? В районні відділки поліції, де в слідчих навантаження понад 300 кримінальних справ на кожного. Чи будуть вони там щось розслідувати? Кілька кримінальних справ доведено до кінця і то за крадіжку 200 літрів дизелю. От такі наслідки роботи.
На засіданні ТСК НАБУ заявило, що на корупцію “Укрзалізниці” може виділити лише сім детективів. Але це не системний підхід. От, наприклад, АМКУ у жовтні скасував тендер по закупівлі колісних пар по одразу 42 процедурам закупівель на суму у майже 700 млн грн. Бо виявилося, що торги були фіктивними, адже компанії-учасники пов’язані та мають спільні інтереси.
АМКУ ці закупівлі скасовує накладає штраф у 70 мільйонів, справа розглядається вже в суді — а де в цей час НАБУ? Воно пресу не читає чи не знає про це? Де кримінальна справа — немає.
НАБУ сьогодні виглядає так, що вони або “в темі і в долі” корупції на “Укрзалізниці”, або просто не хочуть працювати. Так навіщо ми тоді витрачаємо гроші на їх існування. Ми це питання їм в лоб задавали на засіданні ТСК. Бо ці сім детективів, які залучені у справи “Укрзалізниці”, і той масштаб корупції — не співставні речі.
Окрім “нульових” результатів по “Укрзалізниці” НАБУ дорікають за справу “Роттердам+”, яку нещодавно САП закрив вчетверте через відсутність доказів збитку. Як виявилось, безперспективну на погляд САП справу “Роттердам+” розслідував детектив Денис Гюльмагомедов — той, який підписував меморандум з “Укрзалізницею” про спільну боротьбу з корупцією. То може справа не в кількості, а в якості детективів?
Мені складно оцінювати справу “Роттердам+”, бо я працюю в ТСК по “Укрзалізниці” і є членом профільного Комітету Ради. Моє суб’ єктивне бачення полягає в тому, що ця справа медійна і силовики були змушені за нею “бігти”. Вони і відкрили це кримінальне провадження, бо їх увагу на це звернули журналісти. Я бачу , що сьогодні силові структури мають гасло боротьби з корупцією, але ж борються вони з ким? З сільським головою, якого на тисячі гривень хабаря спіймали. А потім ми ще цього сільського голову утримуємо власним коштом у місцях позбавлення волі. А от коли корупція на мільярди, то і кримінальних справ немає.
Президент вимагає “посадок” розкрадачів “Укрзалізниці”. Як плануєте змусити НАБУ працювати?
Це питання політичної волі, якої сьогодні немає. Немає керівника, який би хотів щось робити в цьому напрямку. Жоден керівник антикорупційного органу навіть не був на засіданні ТСК, що демонструє їх відношення до проблеми “Укрзалізниці”. Вони приховують інформацію від суспільства і не можуть дати результату.
Так само неможливо добитися інформації від менеджменту “Укрзалізниці”, який, на мою думку, “кришують” силовики. Навіть зарплати, які вони отримують коштом українських платників податків — вони від нас теж приховують. Ніхто з них в руках не тримав закон про ТСК, де чітко виписано, що надання такої інформації — не забаганка, а обов’язок.
Тому знаєте, щоб у нас з’явився план порядку цієї компанії, то спочатку треба знайти професійну команду для Наглядової ради, змінити її, знайти професіонала на голову Наглядової ради. Але не ззовні шукати цю людину, не десь з-за кордону, а шукати в нашому професійному середовищі. У нас достатньо людей, які мають високий рівень освіти, фаху, досвіду, а також бажання щось змінити. Треба шукати вдома.
Потім треба розробити всім разом — Наглядовій раді, уряду, новому міністру, профільному Комітету Ради — план порятунку цієї компанії, чіткий і покроковий. Знайти менеджмент, який швидко реалізує план.
Що стосується силовиків, я певен, що сьогодні проблема в НАБУ. Немає якості роботи і результатів у вигляді реалізацій якихось прагнень суспільства. Є кримінальні справи, які розглядаються роками, але не доведені до кінця. Вони пояснюють, що спочатку не працював антикорупційний суд, САП їм заважав, ще хтось, але друзі, якщо є прагнення і політична воля у керівника — він міг би піти до Президента, до Прем’єра, міг би налагодити співпрацю з керівництвом інших силових структур, знайти порозуміння і показати суспільству результат.
Коли людина якийсь свій невеличкий бізнес робить — магазин відкриє чи кафе — вона працює місяць-два і якщо збитки, то закривається. А от наші чиновники можуть працювати у збиток та й ще високу зарплату отримувати. Подивіться на того ж ексголову НАК “Нафтогазу” Андрія Коболєва. Треба гнати таких керівників.
Чи буде ТСК клопотати про продовження роботи?
Так. На сьогодні ми вже багато зробили висновків і звернень до уряду. Маємо напрацювання і в законодавчому напрямку. Обсяг роботи дуже великий, обсяг документів — шалений. Ми ще не дійшли до непрофільних активів, ми не розібралися з усіма кредитами, а також з залученими коштами. Те що я сьогодні вам розповів — це враження на сьогодні, суб’єктивне. Воно не зміниться, може лише посилюватися. І обростати більшою кількістю інформації. Тому роботу ТСК треба продовжувати. Я бачу, що в усіх політичних силах, які представлені сьогодні в парламенті таке бажання є . Я не бачу перешкод, щоб не працювати далі.
З силовиками ще будете зустрічатися?
Під час останнього засідання ми домовилися про створення спеціальної спільної структури — ТСК та силовики — щоб працювати на випередження і розробити якісь пропозиції по моніторингу закупівель. Щоб не доганяти, а запобігати.
Була жорстка розмова на засіданні, але наприкінці ми вийшли на рішення, яке дозволить нам разом відпрацювати певний механізм і запропонувати можливо деякі зміни до законодавства також. Тому так наша співпраця буде продовжуватися.
Дякуємо за бесіду!