“Заява про булінг має бути оформлена у письмовій формі, державною мовою, зі вказанням прізвища, ім’я, по батькові заявника, адресою проживання, контактним телефоном”, — написав Горбачов.
Так, у заяві має бути: розгорнутий опис фактів булінгу (відокремлюйте їх від емоцій); ваш статус: постраждалий, представник постраждалого чи свідок булінгу); розгорнутий виклад фактів булінгу; тривалість булінгу; дата подання заяви; особистий підпис.
Зокрема, заяви, що не містять детальної інформації — не розглядаються.
Так, заява має бути зареєстрована у закладі освіти. Варто написати заяву у двох екземплярах (або зробити ксерокопію). Після її реєстрації у закладі, на одному примірнику працівник школи має поставити вхідний номер та дату заяви, і віддати її батькам. Інший примірник залишається у закладі освіти. Так батьки в будь-який момент доведуть факт звернення до керівника.
Зазначається, що порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу має бути розміщений на сайті закладу освіти: це вимога частини 2 статті 30 Закону України “Про освіту”.
Якщо у школи немає сайту, можна використовувати інші сайти та вказати керівництву школи на обов’язковість розміщення такої інформації.
“Керівник повинен розглянути вашу заяву про випадок булінгу, видати письмовий наказ про проведення розслідування, у якому визначити уповноважених осіб і створити комісію з розгляду випадку булінгу. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники, психолог та соціальний працівник, батьки потерпілого та батьки булера, керівник закладу освіти, інші зацікавлені особи”, — пише омбудсмен.
Після цього, створена комісія проводить розслідування. І якщо комісія визнала факт булінгу, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
Так, якщо керівник закладу не повідомить поліції про факт цькування, йому загрожує штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це від 850 до 1700 грн) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Далі, якщо батьки не входять до складу комісії, керівник закладу має письмово повідомити батьків про визнання або невизнання комісію факту булінгу, а рішення комісії оформити у письмовому вигляді.
Якщо батькам потрібна копія рішення — необхідно написати запит на доступ до публічної інформації у відповідності із вимогами Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
“У випадку коли комісія не визнала факт булінгу, а ви з цим не згодні, ви маєте право звернутися до органів Національної поліції із відповідною заявою. До неї радимо додати копії ваших попередніх заяв та документів.
Коли керівник закладу освіти відмовляється приймати скаргу про булінг або не здійснює необхідних дій для розслідування, які зазначені вище, ви можете звернутися до місцевого управління освіти”, — зазначив Горбачов.
Так, якщо з певних причин ви не бажаєтє звертатися до керівництва закладу освіти або управління освіти із відповідною заявою про булінг, можна одразу звернутися до Національної поліції України чи до Служби у справах дітей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як розпізнати булінг і що робити далі: поради психолога
Якщо ж факти свідчать про те, що дитина зазнала булінгу з боку педагогічного працівника, необхідно подавати заяву до місцевого управління освіти щодо перевірки методів виховання з боку педагогічного працівника та обов’язково подати заяву до органів Національної поліції та Служби у справах дітей.
Омбудсмен нагадав, що батькам необхідно звертатися до територіальних підрозділів Національної поліції, якщо дитина поскаржилася на фізичне насильство.
Нагадаємо, до 2024 року в 26 школах з різних областей країни будуть впроваджувати систему з розвитку м’яких навичок, яка підвищить рівень освіти та знизить рівень булінгу.