Водночас за даними експертів Асоціації, збільшення ставок акцизного податку протягом останніх років призводить до скорочення реалізації легальної продукції та не сприяє збільшенню надходжень до державного бюджету, як це зазначається в поясненні до проекту Закону № 4101.
“Так, у 2017 році акцизний податок на лікеро-горілчані вироби було збільшено на 20%, проте, це не тільки не забезпечило додаткових надходжень до державного бюджету, як передбачалось, але й призвело до їх зменшення.
Загалом, в період з 2014 по 2017 роки ставка акцизного податку на лікеро-горілчані вироби зросла на 125% (з 56,42 гривень за 1 л 100% спирту до 126,96 гривень за 1 л 100% спирту). Проте, надходження зросли лише на 14%”, — повідомляють у пресслужбі ЄБА.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт пояснив, як не купитися на обман від виробників “псевдогрузинських” коньяків в Україні
За даними Державної казначейської служби України, за січень-червень 2020 року від виробництва лікеро-горілчаних напоїв отримано майже на 13% більше надходжень акцизного податку, а від імпорту — на понад 22% (ніж за аналогічний період минулого року).
“Бізнес вкотре наголошує на важливості стабільного податкового навантаження, задля досягнення розвитку тієї чи іншої сфери”, — йдеться у повідомленні.
Також ЄБА звертає увагу на те, що в грудні 2019 було прийнято закон про демонополізацію спиртової галузі, який вступив в силу з 1 липня 2020 року та передбачає, у тому числі, приватизацію спиртових заводів. Однак, основним споживачем спиртової галузі України станом на 2020 рік залишаються виробники лікеро-горілчаних виробів (80% від усього виробленого спирту ректифікованого використовується на їх виробництво), а частка експорту спирту не перевищує 2% від загального обсягу виробництва.
Окрім цього, згідно з Угодою про асоціацію Україна ЄС встановлена квота на експорт етанолу до ЄС у розмірі 85400 тон, яка у 2021 році складатиме 100000 тон та поки не передбачається її перегляд, що також є певним бар’єром у експорті як готової продукції, так і сировини.
“А це означає, що інвестори, які зацікавлені будуть у придбанні спиртзаводів вимушені будуть сконцентровані на внутрішньому спадаючому ринку виробництва та збуту продукції та сировини.
Проте, фактори, які сприятимуть негативній тенденції галузі (а саме — збільшення ставок акцизного податку на 11,6%) можуть вплинути на інвестиційну привабливість придбання спиртзаводів, а отже, і на надходження до державного бюджету”, — додають у ЄБА.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Продаж алкогольних напоїв: споживачі обирають українське
Водночас, частка нелегального ринку алкогольної продукції продовжує зростати, а чергове збільшення ставок акцизного податку лише сприятиме розвитку цієї негативної тенденції.
Так, за оцінками Державної служби статистики України, уже понад 50% обсягу міцного алкоголю на ринку є нелегальним, і саме через це легальний бізнес зазнає серйозних втрат.
“Більше того, збільшення державою податкового навантаження у період економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, може поставити легальних операторів ринку алкогольних напоїв в Україні у ще більш скрутне фінансове становище, поглибити кризові явища в галузі та обмежити можливості для системного розвитку.
Тож Європейська Бізнес Асоціація закликає утриматись від підвищення фіскального тиску в період кризи, що, в цілому, стосується норм законопроєкту № 4101. В протилежному випадку, втрати для бізнесу будуть ще болючішими, а деякі компанії, імовірно, взагалі будуть вимушені призупинити свою діяльність”, — резюмували у прес-службі ЄБА.
Як писав УНН, до ТОП-5 надійних українських виробників якісного алкоголю належать такі лікеро-горілчані компанії, як: “Баядера — Груп” (ТМ “Хлібний дар”), “Глобал Спірітс” (УДК) (ТМ “Хортиця”), “ЛВН Лімітед” (ТМ “Немірофф”), ЛГЗ “Прайм” (ТМ “Prime”, “Житник”) і ТОВ “Атлантіс” (ТМ “Грін Дей”).