"Однією з основних версій у вказаному кримінальному провадженні, яка обґрунтовується зібраними доказами, є проникнення сторонніх осіб на територію арсеналу та умисне ініціювання ними детонації (вибухів) боєприпасів", - йдеться у відповіді на запит.
Також у військовій прокуратурі поінформували, що у справі вибухів на арсеналі в Калинівці повідомлення про підозру конкретним особам здійснюється тільки після всебічного та повного досудового розслідування у відповідності до вимог КПК та за наявності беззаперечних доказів їх вини.
Як повідомляв УНН, у межах кримінального провадження щодо вибухів на арсеналі в Калинівці було призначено 35 судових експертиз, з них 20 проведено.
26 вересня 2017 року у Калинівці розпочались вибухи на одному з найбільших складів боєприпасів ЗСУ. З Калинівки та навколишніх сіл евакуювали близько 30 тисяч осіб.
23 березня 2017 року на складі боєприпасів у місті Балаклія, що на Харківщині, сталася пожежа. Боєприпаси від вогню детонували кілька днів. Пошкоджені будинки, постраждалі та сума збитків, що перевищила 200 млн грн.