Законопроект, поданий Президентом України Володимиром Зеленським, містить низку юридичних прогалин, йдеться у документі.
Зокрема незрозуміло, що робити з кримінальними провадженнями, які розслідували військові прокурори і передали їх до суду.
Якщо ці справи (4 тисячі) підуть в області цивільним прокурорам, кажуть військові прокурори, це знівелює належне підтримання обвинувачення, створить передумови для безпідставної зміни запобіжних заходів обвинуваченим та уникнення особами кримінальної відповідальності через сплив терміну.
“Цивільні прокурори не мають досвіду розслідування та процесуального керівництва у провадженнях про військові злочини, зважаючи на специфіку суб’єктного та об’єктного складу правопорушень. В умовах війни на навчання немає часу”, — попереджають прокурори.
Цивільні правоохоронці також не зможуть робити огляд на лінії зіткнення — існує пряма вказівка з боку керівництва ДБР та Національної поліції про заборону виїзду на місця події в сектори безпосереднього зіткнення з противником. Все це робили військові прокурори.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ліквідація військової прокуратура одномоментно блокує справи проти Росії
Окрім цих прогалин, у законопроекті Президента загалом не визначені кадрові питання. Поки обвинувачені у кримінальних провадженнях матимуть змогу поліпшити своє становище, військовослужбовці з прокуратури можуть опинитися на вулиці, без права на атестацію.
“Положення законопроекту щодо порядку звільнення військових прокурорів суперечать чинному законодавству військової сфери, не визначають правового механізму припинення контракту військового прокурора з Міністерством оборони України...
Законопроектом не визначено, хто буде виконувати вимоги законодавства при звільненні військовослужбовців військових прокуратур.
Не враховано, що звільнення прокурорів з військової служби триватиме в середньому від 2 до 4 місяців...
Майже 100 військовослужбовців військових прокуратур гарнізонів, які мають стаж роботи до 2 років залишаться недопущеними до атестації”, — зазначено в рапорті військових прокурорів на ім’я Генерального прокурора України Рябошапки.
Нагадаємо, нині одним із підозрюваних (обвинувачених) в кримінальних провадженнях військової прокуратури є екснардеп Олександр Шепелєв. До того, як військові прокурори взяли у своє провадження справу Шепелєва, йому вдавалося втікати і приховуватися від правоохоронців. За інформацією ЗМІ, втеча Шепелєва у 2014 році була добре продуманою і щедро оплаченою — зокрема, представникам адміністрації, які допомагали втікачу. На організацію було витрачено близько 1 млн долл. Приводом стала “раптова важка хвороба” Шепелєва.
Шепелєва підозрюють в організації замаху на вбивство ексвласника “Родовід банку” Сергія Дядечка у 2012 році, а також в організації убивства банкіра Сергія Кириченка у 2003 році та полковника МВС Єрохіна.
Також йому інкримінують розкрадання коштів “Родовід банку” на суму більше 220 млн грн, а також спільно з бізнесменом Павлом Борульком організацію розкрадання держкоштів рефінансування Нацбанку на суму 315 300 000 грн у березні-травні 2009 року.
Ще однією резонансною справою було розслідування військових прокурорів проти батальону “Торнадо”. У 2015 році були затримані 12 бійців “Торнадо” за обвинуваченням у незаконному позбавленні волі та викраденні місцевих жителів, тортурах та низці інших тяжких злочинів. Бійці “Торнадо”, за даними слідства, катували затриманих людей за допомогою струму, погрожували розстрілом і знімали все на мобільні телефони. Також у межах досудового розслідування кримінальних проваджень за підозрою командира роти “Торнадо” Руслана Оніщенка та його підлеглих виявлено факти розбещення неповнолітніх.
У 2017 році суд визначив покарання 8 “торнадівцям” на строк від 8 до 11 років позбавлення волі, ще 4 особам — до 5 років зі звільненням відбування покарання з випробуванням.