“Польський Інститут Нацпам’яті має слідчі функції. Відповідно, це входить у його компетенцію — це перше. Друге — слідство щодо польсько-українського конфлікту триває вже кільканадцять років. Третє — шкода, що і в цьому слідстві, і взагалі в оцінці польсько-українського конфлікту, польський Інститут Нацпам’яті зберігає дуже односторонній підхід, говорячи лише про злочини проти польського населення і замовчуючи злочини, що мали місце проти українського населення. Треба розуміти, що в польсько-українському конфлікті злочини мали місце з обох боків. Обидві армії чинили вчинки, які можуть називатись воєнними злочинами, серед жертв цього конфлікту були як українці, так і поляки”, — сказав В’ятрович.
Так, з його слів, для того, аби зрозуміти і масштаби, і причини, і особливості перебігу цього конфлікту, дивитись лише на польські жертви неправильно.
Очільник Інституту національної пам’яті зазначив, що український ІНП, на відміну від польського, не має слідчих функцій для проведення подібного розслідування, але водночас має низку проектів, завдання яких — збір документальних свідчень щодо польсько-українських конфліктів, що говорять про жертви з обох боків.
На питання про те, чи вдасться польській стороні знайти свідків злочинів ОУН-УПА, він зазначив, що це “цілком можливо”.
“Переконаний, що так само можна знайти і свідків, які будуть говорити про злочини поляків щодо українського населення”, — додав він.
Як повідомляв УНН, польський Інститут Національної пам’яті оголосив, що шукає свідків “злочинів геноциду, скоюваних в період 1939-1945 рр. членами ОУН-УПА та іншими особами-співучасниками проти населення польської національності, що проживало у Волинському воєводстві”.