Порядок введення надзвичайного стану
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводять указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. Тобто рішення РНБО, яке сьогодні було оприлюднене, ще не є запровадженням НП, а лише підставою для того, аби глава держави вніс відповідний указ на розгляд нардепів.
Президент може звернутися через, зокрема, ЗМІ до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, що можуть бути приводом для запровадження надзвичайного стану, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого у зверненні строку і попередженням про можливість введення надзвичайного стану.
За умов, які потребують невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження.
Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 30 діб і не більше як 60 діб в окремих її місцевостях.
У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжено Президентом України, але не більше як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях може бути скасовано указом Президента України раніше строку, на який його вводили, в разі усунення обставин, що обумовили необхідність введення надзвичайного стану.
У разі введення надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях Верховна Рада України ухвалює рішення про продовження сесії або її роботи в пленарних засіданнях протягом усього періоду дії надзвичайного стану.
Щодо заходів, то вони можуть бути різними залежено від мети введення НС. Зокрема, закон передбачає такі заходи:
1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування територією, де вводиться надзвичайний стан;
2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборону на проведення яких встановлює суд;
5) заборона страйків;
6) примусове відчуження або вилучення майна в юридичних і фізичних осіб.
Крім того, можлива тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових житлових приміщень; встановлення для юридичних осіб квартирної повинності; запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності; мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат; зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт тощо.
Серед іншого також можуть запровадити комендантську годину, перевірку документів громадян, заборону виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, які можуть дестабілізувати ситуацію, особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі.
Більшість додаткових заходів, з огляду на слова секретаря РНБО Данілова, запроваджуватимуть рішенням місцевих органів влади. Однак, вже відомо, що про вилучення зброї у цивільного населення не йдеться.