Цитата
"Жити з ПТСР доволі складно – ніколи не знаєш, в який момент, за яких обставин і в якій формі проявляться симптоми. У більшості випадків їх запускають внутрішні і зовнішні чинники, які називають тригерами. Тригери можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішні тригери – це те, що ми відчуваємо всередині: думки, емоції та тілесні відчуття (як в момент травматичної події). Зовнішні тригери – це ситуації, люди або місця, які нагадують про травматичну подію, до прикладу, певні слова, звуки, локації тощо", – ідеться у повідомленні.
Деталі
У МОЗ розповіли, як зменшити ризики впливу тригерів:
• не створюйте ситуацій, в яких можливе виникнення тригерів;
• обмежуйте перебування в місцях скупчення людей без потреби;
• уникайте різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію (музичні іграшки, рінгтони тощо);
• не створюйте гучних звуків;
• зведіть до мінімуму несподіванки;
• не торкайтеся тіла людини і не обіймайте її без дозволу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нічні жахи і тривожність: чи чекає на українців масовий ПТСР
Чого не варто робити, якщо у людини ПТСР
• просити розповісти про травматичний досвід. Людям із ПТСР може бути складно говорити, до того ж, це може спричинити ретравматизацію;
• знецінювати пережитий досвід;
• героїзувати;
• вимагати або просити, щоб людина опанувала себе – це не в межах її можливостей;
• звинувачувати і дорікати їй через те, як саме вона може реагує та проявляє емоції;
• підтримувати уникання наявних психологічних та фізичних симптомів;
• говорити, що ви знаєте і розумієте, що вона відчуває;
• говорити, що їй пощастило вижити – люди, які пережили травматичні події, часто не почуваються щасливими;
• говорити, що пора припинити поводитися, як на війні;
• говорити, що час лікує;
• різко змінювати плани.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 15% постраждалих під час війни може виникнути ПТСР: психолог дала поради про першу психологічну допомогу
Як підтримати людину з ПТСР
• подбайте про її базові потреби: приготуйте поїсти, візьміть на себе інші побутові справи;
• допоможіть знайти контакти спеціалістів, організацій та груп підтримки;
• пропонуйте підтримку і тепло. Будьте виваженими, дбайливими, обережними;
• не знецінюйте і не будьте аж надто вимогливими;
• коли людина наважиться говорити, може статися, що вона захоче говорити про травматичну подію знову та знову;
• дайте можливість поговорити стільки разів, скільки їй потрібно;
• робіть разом звичайні рутинні справи;
• говоріть про майбутнє та будуйте спільні плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей із ПТСР, що їхнє майбутнє приречене;
• уникайте наркотиків, алкоголю та куріння вдома та у вашому оточенні;
• якщо стан людини дуже важкий не залишайте її на самоті.