Уряд Японії оголосив про вихід з IWC в грудні минулого року, за що піддалася критиці з боку ряду держав, включаючи Австралію. Тоді в Токіо підкреслили, що науково встановлене поголів’я ряду видів китів дозволяє відновити їх комерційний промисел. Крім того, в уряді відзначили, що вживання китів в їжу і використання одержуваних з них продуктів є частиною культури і життя японців з давніх часів.
Влада країни також відзначила, що Японія має намір залишитися в рядах комісії в якості спостерігача і буде прагнути до “відродженню її функцій”.
У 2014 році Міжнародний суд ООН в Гаазі зажадав від Токіо припинити китобійну програму, оскільки, як було заявлено, вона проводиться не з науковими, а комерційними цілями. Уряд Японії у відповідь повідомив, що скорочує число забитих китів на дві третини, проте продовжуватиме промисел. Цей проект був відкинутий Міжнародною комісією з промислу китів, а Токіо у відповідь натякнув, що може вийти з цієї організації.
У 1982 році, відповідно до міжнародного мораторієм, Японія припинила комерційне полювання на китів, проте потім вона частково відновила промисел, мотивуючи рішення необхідністю вивчити шляхи міграції, раціон і інші чинники, пов’язані з морськими ссавцями. М’ясо убитих тварин при цьому продається в японські ресторани і супермаркети, що дає підстави противникам промислу китів сумніватися в науковий характер цієї діяльності. У той же час його споживання різко впало. У 60-х роках минулого століття в Японії щорічно продавали близько 200 тис. тонн китового м’яса, а зараз його споживання скоротилося до 5 тис. тонн на рік.
Наразі, за даними Токіо, 48 членів міжнародної комісії, в першу чергу Австралія та Бразилія, виступають категорично проти промислу китів. У той же час до його відновлення схиляється, за підрахунками агентства Kyodo, 41 країна, що входить в цю організацію, включаючи Норвегію та Ісландію.
Нагадаємо, в Ісландії вперше за 17 років призупинили китобійний промисел.