За даними УВКБ ООН, до 1994 року прилеглі до Нагірного Карабаху райони переважно населяли етнічні азербайджанці, а в самому Нагірному Карабасі, згідно з переписом 1989 року, 77% становили етнічні вірмени. Винятком був лише нагірно-карабахське місто Шуша, яке на 92% було населено етнічними азербайджанцями.
В ООН не мають точних даних щодо вірменського населення Нагірного Карабаху, який поїхав до Вірменії, рятуючись від нещодавнього загострення збройного конфлікту в 2020 році. Згідно з деякими оцінками, мова йде про 90 тисяч осіб, переважно жінок, дітей і літніх людей. Всього, за наявними даними, до недавнього загострення конфлікту в Нагірному Карабасі проживало близько 150 тисяч людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ситуація в Карабасі: президент Азербайджану порадив Франції “віддати свої землі вірменам”
За даними місії ОБСЄ, що побувала на місці подій в 2010 році, міста і населені пункти семи прилеглих до Нагорного Карабаху районів майже не заселені і лежать в руїнах.
“Недавні військові дії призвели до додаткових руйнувань”, — відзначають експерти УВКБ.
“Всі минулі роки азербайджанські внутрішні переселенці проживали в Баку, Фізулі і Сумгаїті, а також інших місцях в Азербайджані. В країні були прийняті відповідні законодавчі акти, що регулюють їх статус і передбачають повернення до рідних домівок по вирішенні конфлікту”, — відзначили в УВКБ ООН.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конфлікт в Нагірному Карабасі пов’язаний з Донбасом і Кримом — думка експертів
Як повідомляв УНН, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, а також президенти Азербайджану і Росії Ільхам Алієв і Володимир Путін прийняли заяву про повне припинення вогню і всіх військових дій в Нагірному Карабаху з 10 листопада. Відповідно до угоди, армії Азербайджану і Вірменії зупиняються на займаних позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж коридору, що з’єднує Карабах з Вірменією, розгорнули близько двох тисяч російських миротворців. Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що крім російських миротворців в Карабасі будуть ще й турецькі .