“Ми готові підписувати угоди між бізнесом і нами, ми готові підключати інші органи — АМКУ і деякі міністерства, створювати інституції і домовлятися. Адже в багатьох секторах економіки у нас відсотків 70 — це легальний бізнес.
Так, якщо ми з легальним бізнесом домовимося — ми разом будемо боротися з умовами, які склалася для тіньової економіки. І будемо залучати відомства, щоб викорінити проблему до кінця”, — сказав він.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, в Україні не обліковується чверть ринку пального.
За даними експертів, нелегальний сектор паливного ринку в Україні сьогодні вражає своїми масштабами.
Фахівці пояснюють, що наразі немає державного органу, який би здійснював наглядові функції за нелегальними заправками та газовими модулями, зокрема.
“Коли ми звертаємось до Антимонопольного комітету, вони кажуть: ні, ми цим не займаємось, тому що ми займаємось лише легальним ринком. Коли ми звертаємося до фіскальної служби, вони кажуть: вони не зареєстровані, податків не платять — ми не можемо з ними нічого робити. Звертаємось до МВС — вони кажуть: ні, у нас поліція, вона займається лише патрулюванням вулиць, а те, що на цій вулиці стоїть нелегальний модуль, — це не наша справа”, — розповідає директор НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.
Більше того, Г.Рябцев зазначає, що розквіт фальсифікованого ринку пального “підігрівається” певною зацікавленістю у цьому збоку місцевих чиновників. Останні надають перевагу хабарям, а не легальним надходженням до селищних бюджетів.
“На місцях існує зацікавленість у збереженні нинішнього стану спав. Тобто всі знають, що цей нелегальний ринок є, всі знають, скільки прибутків від нього отримують, але значно краще отримувати від власників таких АЗС хабарі, аніж з ними воювати”, — додав він.
Так чи інакше, але поки проблема сірого ринку замовчується чи то на місцях чи то у провласних кабінетах, — експерти підраховують збитки.
За підрахунками НТЦ “Психея”, через несплату роздрібного податку на пальне бюджети лише за перше півріччя 2016 року доотримали 800 млн грн.