На його думку Москва намагається нав'язати Заходу гібридну війну на своїх правилах, підживлюючи у західних країнах соціальний протест і надаючи йому точку фокусу у вигляді лідерів-популістів. Втручання Кремля у внутрішню політику західних країн, як вказує автор, отримало шанси на успіх тому, що Захід все ще не може повірити в те, що світ, який всього 20 років тому пішов від жахів Холодної війни, сьогодні зробив коло і перетворився на світ "постправди, постзаходу, та постпорядку".
"Втім, навіть тут ми бачимо спробу "закамуфлювати" неприємну для наших західних партнерів реальність. Розмови про "постправду" або "альтернативні факти" можливі лише в одному випадку — якщо ви боїтеся вимовити вголос більш зрозумілі і звичні слова: брехня, пропаганда, дезінформація", – уточнює автор.
В.Горбулін вказує, що реакція Європи на знайомий виклик нагадує першу стадію класичного переживання стресових змін.
"Так от Європа, схоже, так і застрягла на першому етапі — шок, який супроводжується запереченням. Запереченням того, що це взагалі можливо. Запереченням того, що ситуація драматично змінилася й більше не стане колишньою. Проходження цього етапу вимагає чесності перед самим собою, з чим у політкоректної Європи явно виникають проблеми. Але без такого прийняття Європі не перейти до інших етапів, включаючи реальну зміну поведінки", - йдеться в статті.
На думку аналітика, це "заперечення" сьогодні грає на руку Москві, яка додатково підживлює його, активно транслюючи тезу про те, що жодного втручання немає, нічого не змінилося, і міжнародні відносини ще можна повернути у колишнє русло. Горбулін вказує на те, що ані ІДІЛ, ані міграційна криза сьогодні не здатні знищити Захід як такий. Подібну мету може поставити і спробувати втілити в життя лише Росія, в тому числі - руками ісламських терористів та мігрантів. Досягти цієї мети Кремль зможе лише в тому випадку, якщо на Заході і далі будуть робити вигляд, що проблеми не існує.
Експерт констатує, що сьогодні, незважаючи на "стурбованість" світового співтовариства втручанням Москви у політичні та виборчі процеси по всьому світу, подібні побоювання не виходять за межі розмов.
"Начебто створюються різноманітні дослідницькі центри, присвячені цій проблемі, пишуться тексти, приймаються резолюції... Але немає відчуття, що Захід дійсно готовий визнати простий, але від цього не менш тривожний факт (який, до речі кажучи, був зрозумілий у схожій ситуації середини 80-х): Москва ніколи не відмовиться від програм дестабілізації, оскільки основою цієї діяльності є два ресурси — гроші і командна система, в якій основну роль відіграють представники спецслужб (більш того, кількість цих представників постійно збільшується)", – підсумовує В.Горбулін.
Раніше В.Горбулін заявив, що Росія має політичні проекти як мінімум у десяти впливових країнах ЄС.