За інформацією Буймістер, голова НКРЕКП Валерій Тарасюк пропонує впровадити стимулююче тарифоутворення за методологією, яку пропонував уряд Азарова — розділення бази активів операторів системи розподілу на “стару” та “нову” та нарахування ставки повернення інвестицій на рівні 3-4% для старих активів та 17% для нових активів. Депутат відзначила, що за часів Азарова пропонувалася аналогічна модель стимулюючого тарифу з розподілом баз активів и ставок повернення інвестицій.
“Такого поділу і підходу немає ніде в Європі, так як коректно розділити бази на „стару і нову“ і вести по ним облік — неможливо. Так само, як і немає прибутковості з двома ставками. У всьому світі бізнес привабливий для інвестора тоді, коли дає дохід більший, ніж депозит в банку. Це вимірюється показником WACC. Для бізнесу розподілу електроенергії — сьогодні це близько 17%”, — пише Буймістер. На думку депутатки, жоден інвестор не прийде в бізнес зі стимулюючим тарифоутворенням без стимулів
Концепція RAB-тарифів уряду Азарова, яку зараз майже повністю повторює НКРЕКП під головуванням Тарасюка, відома тим, що не привела інвесторів в галузь.
“Його не лякає те, що „азарівський“ концепт був провальним, його не лякає, що жоден інвестор не прийшов, його не лякає, що Україна скотилася на останнє місце в Європі за якістю електропостачання, а на мережах — ніде латку ставити”, — підкреслює Людмила Буймістер.
На її думку, НКРЕКП зацікавлений зменшити вартість обленерго перед приватизацією:
“Його мета — менше грошей для мереж, щоб вони коштували дешевше для приватизації і „прикриватися“ вічними байками популістів про зростання тарифів”, — переконана Буймістер.
Буймістер також стверджує, що на зауваження учасників ринку розподілу електроенергії про те, як оновлювати мережі і виконувати вимоги щодо поліпшення електропостачання, НКРЕКП замість того, щоб змінити підхід до інвестицій — знизила вимоги до якості електропостачання і дозволила компаніям нічого не покращувати 13 років до 2034 року.
“Хіба споживачі можуть і повинні чекати так довго? Чи залишаться в Україні до 2034 хоч якісь мережі, щоб їх покращувати?”, — обурюється нардеп.
На думку Буймістер, дії Регулятора — це імітація реформ, повернення до “азарівщини” і спроба приховати головну мету НКРЕКП: “реформа заради створення видимості реформи”.
Нагадаємо, раніше Експертна рада при Міністерстві енергетики повідомила, що введення стимулюючого тарифоутворення (RAB-моделі) за європейським зразком дозволить вирішити багато проблем української електроенергетики і створить стимули для інвесторів вкладати кошти в модернізацію електромереж та розвиток розподільчої інфраструктури.
Раніше в.о. Міністра енергетики Ольга Буславец підкреслила, що стимулюючий тарифоутворення дійсно є механізмом, який працює в інших країнах і зарекомендував себе як єдино можливий, який підтверджує і дає можливість інвестувати в мережу.