“Започаткування державно—приватного партнерства (ДПП) у сфері газовидобутку в Україні можливе і бажане, однак за лише за таких умов: по-перше, партнер повинен бути реальним інвестором із значним досвідом видобутку газу, по-друге, ключовою умовою є те, що партнер-приватна компанія бере на себе частину ризиків (технічних, геологічних, операційних тощо) та сама за це отримує частину винагороди за збільшення видобутку газу, по-третє, має бути дотримана максимальна прозорість механізму залучення партнерів держави та публічність процесу”, — сказав В.Кістіон.
Окрім того він зазначив, що у першу чергу, партнери повинні залучатися на об’єкти, які зараз не забезпечують значний видобуток газу для населення або родовища які не розглядаються як пріоритетні для видобутку газу для населення.
“Основний пріоритет у будь-якій сфері, в тому числі, і в сфері газовидобутку — максимальна вигода для держави України та народу України.Важливо, щоб нові приклади державно—приватного партнерства у сфері газовидобутку не паразитували на діяльності вже існуючих стабільних активів держави, як це було за сумнозвісними корупційними схемами договорів Спільної Діяльності, тобто, коли в об’єкт вже були вкладені гроші української держави та зняті значні ризики — такі об’єкти повинні експлуатуватися державою, а приватний партнер повинен інвестувати в розробку нових проектів.
Отже ДПП має право на життя, але у вигляді венчурних інвестицій у ризиковані проекти. Всесвітня практика залучення інвестицій свідчить, що венчурні партнери залучаються саме на проекти з певним ступенем ризику”, — зауважив В.Кістіон.
Також нагадаємо, за словами експерта Д. Марунича, керівництво “Нафтогазу” блокує реформування компанії.