Цитата
За словами Постійної представниці ПРООН в Україні Дафіни Ґерчевої, дослідження показало, що інфодемія “становить реальну загрозу громадському здоров’ю в Україні і що для її подолання уряду важливо об’єднати зусилля з громадськими організаціями, фактчекерами та лідерами думок у соціальних медіа”, зазначають в представництві.
“Конспірологічні теорії, плітки та зловмисне дезінформування може швидко набути вірусного поширення в соціальних мережах, особливо за низького рівня довіри громадськості до державних інституцій... У процесі нашого дослідження з’ясовано, що поєднуючи зусилля уряду, ЗМІ, лідерів думок та інших надійних джерел, можна стимулювати поширення достовірної інформації та подолати небезпеку дезінформації про COVID-19”, — зазначила Ґерчева.
Деталі
Так, з березня до листопада 2020 року дослідники, використовуючи передову платформу для моніторингу й аналізу соціальних медіа SemanticForce, відслідкували понад 30 мільйонів повідомлень пов’язаних з тематикою COVID-19 у соціальних медіа.
Повідомляється, що в процесі дослідження було виявлено 250 тис. повідомлень “дезінформаційного характеру”, пов’язаних із COVID-19. Їх виявили в українських онлайн ЗМІ, блогах, форумах, соціальних мережах та месенджерах.
“Дослідження показало, дезінформація знижує готовність людей дотримуватися настанов у сфері громадського здоров’я (носіння масок, дотримання фізичної дистанції тощо) і зменшує ймовірність того, що вони радитимуть вакцинуватися найбільш уразливим особам зі свого кола спілкування”, — зазначають в ПРООН.
Крім того, неконтрольована інфодемія здатна значною мірою підвищити рівень захворювання на COVID-19, підсумовується у дослідженні.
Виявлені дезінформаційні наративи включають маніпулятивну та відверто неправдиву інформацію щодо носіння масок, конспірологічні теорії про походження та навіть сам факт існування новітнього коронавірусу та хвороби COVID-19, брехливі чутки щодо ефективності тестування на коронавірус і вакцинації, та іншу недостовірну інформацію щодо COVID-19.
Голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сильвандер наголосила, що ризики недостовірної інформації нині як ніколи високі.
“Інфодемія загрожує посиленням сумнівів щодо вакцинації, що зі свого боку може ускладнити впровадження нових вакцин та підірвати довіру громадськості до системи охорони здоров’я... Без належного рівня довіри та достовірної інформації кампанії з імунізації не досягнуть своєї мети, а вірус далі процвітатиме”, — сказала вона.
У дослідженні запропоновано низку рекомендацій для уряду, ЗМІ та соціальних медійних платформ щодо боротьби з інфодемією COVID-19.
Зокрема, уряду рекомендували створити Командний центр з питань COVID-19. Для подолання високого рівня недовіри йому потрібно систематично залучати лідерів думок із різних галузей для поширення меседжів щодо громадського здоров’я, йдеться у дослідженні.
Що було раніше
Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов раніше сьогодні заявив про інформаційних опір кампанії з вакцинації населення так званих “ковідних колаборантів”.
Варто також зазначити, що у МОЗ сьогодні спростували найпопулярніші фейки про вакцинацію.
Вакцинація в Україні
В Україні 24 лютого стартувала вакцинація від COVID-19, першим щеплення отримав лікар із Черкас — вакциною Oxford/AstraZeneca.
Перша партія вакцин від коронавірусу прибула в Україну 23 лютого. Вантажний літак рейсом TK6289 Стамбул — Київ авіакомпанії Turkish Cargo сів в аеропорту в Україні об 11:07. Однак, вакцина летіла з Індії, з зупинкою у Стамбулі. 21 лютого 2021 року міністр охорони здоров’я Максим Степанов проконтролював відвантаження першої партії в 500 тис. вакцин AstraZeneca (CoviShield) з заводу-виробника в індійському місті Пуне.
Як повідомив голова МОЗ Максим Степанов, в Україну прибуло саме цих 500 тис. доз вакцини від коронавірусу Oxford/AstraZeneca (CoviShield).
Додамо, 22 лютого в Україні зареєстрували вакцину Oxford/AstraZeneca (Covishield) проти COVID-19.