Державна статистика України оприлюднила дані звіту, в якому українці дають оцінку своєму добробуту. 67,1% українців відносять себе до категорії бідних, тільки 1% - до представників середнього класу. УНН розбирався, чи дійсно рівень бідності настільки високий в країні, і що планує з цим робити влада.
За всіма вдарив карантин
Згідно звіту, до представників середнього класу себе відносять 1% українців, до категорії небідних, але ще не представників середнього класу - 31,9%, в бідних - 67,1%. При цьому, в категорії "заможних" стоїть прочерк, тобто до багатих себе зараховують менше 0,1% українців.
Економіст Олександр Савченко називає такі показники справедливими.
"Я писав ще кілька років тому, що близько 60% людей в країні бідних, 30% умовно бідних і менш 1% багатих. У принципі оцінка людей збігається зі світовими стандартами. Дохід на одного члена сім'ї в Європі зараз близько 1500 доларів, в Україні це десь 12-15 тисяч гривень на одну людину. Купівельна спроможність гривні вище, ніж за офіційним курсом, тому люди адекватно оцінюють своє становище", - розповідає він.
Однак у відповіді на питання про дохід, який дозволяє вважати себе представником середнього класу, 71,3% опитаних назвали суму понад 22 тисяч гривень на місяць. У звіті також говориться, що тільки 1,6% українців вважають, що за минулий рік їхнє матеріальне становище покращилось, 4,4% - швидше покращилося, 43,6% - залишилося без змін, 29,2% - швидше за погіршилося, 21, 2% - погіршилося.
За словами експертів, жорсткий карантин в минулому році хоч і вдарила по доходах громадян, але в більш м'якій формі за рахунок тіньової економіки.
"Осінній карантин значно менше вплинув на нас. За спостереженнями, він мав менший негативний вплив. Люди вже знали, як себе вести, що можна, а що ні. Власне, другий карантин був менш жорстким, ніж перший. Цікаво, що після першого карантину найбільше зросла бідність у великих містах. Вона була нижче, ніж в селах, але зростання було найбільшим. Адже карантинні вимог серйозніше дотримувалися в великих містах. Якщо в місті магазин закривався, то він дійсно не працював: з боку людей ніхто не пропускав. Аналогічна ситуація з ресторанами, готелями тощо. Десь, може, трошки і працювало, але це не було масовим явищем. У маленьких містах і селах - карантинних вимог не завжди дотримувалися", - пояснює директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.
При цьому аналітики говорять, що не можна вважати рівень бідності за доходами у великому місті і регіонах - це різний мінімум в тому ж в Києві і Львові. Межа бідності - це, грубо кажучи, прожитковий мінімум трохи більше 4000 гривень на людину в місяць. За такими показниками у нас третина бідного населення.
Тарас Козак, інвестиційний банкір розповідає, що є об'єктивні і суб'єктивні показники бідності країни. Офіційний показник бідності - ВВП на душу населення, за останніми даними це близько 4000 доларів на одного українця в порівнянні з європейськими країнами це в десятки разів менше, наприклад, в Польщі - це близько 20 000 доларів, а в США близько 50 000 доларів на душу населення.
"Але якщо дивитися суб'єктивно, то не так все погано, тому що в Україні набагато дешевше товари, послуги і вартість життя. Є такий показник ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) тут вже показники України значно краще - тут десь близько 16 000 доларів на людину. У тому ж індексі бігмака - це трохи іграшковий показник, але в цілому він дає уявлення, гривня у нас занижена в кілька разів, якщо б ми жили з такими витратами як в США, то курс гривні був би близько 9 гривень за долар", - говорить Козак.
Навесні цього року віце-спікер Олена Кондратюк повідомила, що дослідження міжнародних організацій показали, що рівень бідності в 2020 році в Україні зріс до 50%.
"За даними багатьох міжнародних організацій, рівень бідності в Україні зріс до 50%, за межею бідності перебуває близько 19 мільйонів українців. Тому Верховна Рада ставити перед урядом завдання терміново затвердити стратегію і комплекс заходів по боротьбі з бідністю в Україні до 2030 року", - говорила вона. Кондратюк нагадала, що відповідно до цілей ООН Україна взяла на себе зобов'язання скоротити рівень бідності до 2030 року в чотири рази, ліквідувавши крайній рівень бідності.
Опитані економісти не бачать зараз тих кроків від влади, які призведуть до кардинальної зміни ситуації. Незважаючи на те, що в Україні, згідно з даними Держстату, середня зарплата за червень досягла 14 313 гривень, а це на 6% вище травневої зарплати і становить близько 530 доларів, за європейськими мірками, це вкрай мало. УНН вже докладно розповідав про ситуацію на ринку праці, коли пропозиція перевищує попит і все більше українців вибирають роботу за кордоном, так як український роботодавець не може конкурувати з європейськими роботодавцями.
Про те, що найближчим часом українці не чекають кардинальних змін, свідчать опитування. Тільки 7,1% українців вважають, що їхнє матеріальне становище в наступні 12 місяців покращиться. 47,4% - вважають, що матеріальне становище залишиться без змін, 44,3% - погіршиться, а 1,2% - не змогли відповісти за прогнозом за матеріальним станом.
Пішли брати в борг
Незважаючи на те, що українці описують свій добробут як "бідність", активність на ринку нерухомості і в банківській сфері показує, що не все так погано. Банківський сектор у другому кварталі 2021 року, значно прискорив зростання кредитування, зокрема в корпоративному, іпотечному та споживчому сегментах.
У Національному банку розповідають, що в червні 2021 року зростання чистих гривневих банківських кредитів населенню прискорився до 24% в порівнянні з червнем 2020 року. А кредити на нерухомість ростуть швидше - на 42% на чистій основі. Основу портфеля формує незабезпечене споживче кредитування, одночасно ряд банків активно нарощує обсяги іпотечних портфелів.
"Зараз проникнення іпотеки в ВВП становить менше 1%, а частка іпотечного кредитування в загальному обсязі чистого кредитного портфеля банків у гривні незначна (7%), тому високі темпи зростання іпотеки можуть утримуватися тривалий час, у неї є значний потенціал, зокрема з огляду на на державну підтримку", - повідомили в НБУ.
Зростає попит і на нерухомість. Наприклад, після зняття обмежувальних заходів, введених в зв'язку з COVID-19 (влітку 2020 року), уклали в середньому на 30% більше угод купівлі-продажу заміської нерухомості, ніж за аналогічний період минулого року, а попит в цілому зріс на 65%.
"Українці звикли скаржитися, що все у нас погано, звикли жити в агресивних державах, як СРСР, і ми звикли підсвідомо занижувати свій рівень життя. Подивитися на кількість хороших автомобілів, подивитися з якою швидкістю розкуповують нерухомість, середня зарплата зростає на сьогодні це вже 500 доларів, подивитися показник тіньової економіки - всі ці показники свідчать, що українці занижують свій рівень життя і скаржаться, а реально живуть краще, ніж говорять в соцопитуваннях", - розповідає Козак.
Ще один показник - обсяг продажу населенням валюти. У липні 2021 року зріс до 2,07 млрд доларів, тоді як покупка збільшилася до 1,78 млрд доларів. Згідно з даними НБУ обидва цих значення є рекордними за час ведення відповідної статистики. При цьому продаж безготівкової валюти населенням в липні склав 378,8 млн доларів, а купівля - 325,89 млн доларів.
Економіст Савченко жартує, що в Україні є три рівня бідності: немає грошей, зовсім немає грошей, і міняю долари. Також він додає, що українці все більше розчаровуються в готівці в доларах і євро як в засобах накопичення. Світова інфляція в доларах і євро змушує продавати іноземну валюту.
Інвестиційний банкір також це пояснює величезними обсягами переказів родичів з-за кордону.
"В минулому році це було близько 12 млрд доларів, в цьому році очікується близько 13 млрд доларів, які працівники переведуть своїм сім'ям в Україні. Тому вже сім'ї міняють валюту, щоб використовувати ці кошти, в тому числі, щоб гасити кредити, які беруть. ці два фактори куди важливіше, ніж говорити, що українці продають останнє",- резюмує Козак.