zolota-kurka-mkhp-yak-agrokholding-kosyuka-viviv-ukrayinu-v-svit

"Золота курка" МХП: як агрохолдинг Косюка вивів Україну в світ

 • 128452 переглядiв

Курятина - найпопулярніше м'ясо в Україні і єдине, яке на 100% забезпечується вітчизняними виробниками. Виробництво зростає настільки глобальними темпами, що Україна з імпортера перетворилася на експортера і активно підгодовує світ.

При чому, годувальником, як з'ясувалося, переважно є одна компанія - МХП. Редакція УНН вирішила розглянути цей холдинг під різними кутами і максимально коротко описати його феномен.

Отже, "Миронівський хлібопродукт" - це не просто найбільший агрохолдинг країни. Це більше 30 сільгосппідприємств та гігант м'ясної промисловості, що забезпечує 88% всього експорту української курятини і інвестує в АПК України мільйони доларів щорічно.

Усередині країни конкурентів МХП немає, але вони є за її межами.

У 2018 році МХП зробив все для того, щоб Україна підняла на 6-те місце в глобальному рейтингу світових постачальників курятини, змусивши при цьому понервувати інших світових виробників.

Нервозність ця нерідко простежується в іноземній пресі. Нідерланди скаржаться на те, що український виробник почав витісняти місцевих і завойовувати їх ніші. Втім, МХП, схоже, тільки заохочують ці "скарги", так як в минулому році компанія заявила про намір поповнити свою скарбничку закордонних активів ще одним об'єктом - словенською Perutnina Ptuj.

Окремо варто сказати про головного натхненника і власника МХП - виконавчого директора Юрія Косюка.

Особистість Косюка неординарна і конверсійна. Хтось ним захоплюється, хтось відверто недолюблює, але байдужих при цьому не залишається.

Сам Косюк вважає себе ментором і готовий ділитися досвідом з усіма охочими досягти успіху в бізнесі.

Майбутній мільйонер народився в невеликому містечку в Черкаській області, і мав такі ж вихідні позиції, як і мільйони звичайних громадян.

Мріючи про власний м'ясокомбінат з дитинства, він заснував свій "Миронівський хлібопродукт" в 1998 році, і як сам каже, йшов довгою дорогою проб і помилок, захоплюючись деякий час диверсифікацією: від вирощування яблучних садів до продажу курячих крилець в фаст-фудах ("Крила").

У якийсь момент "мода на диверсифікацію" в компанії минула і було прийнято рішення відсікти всі другорядні напрямки, сконцентрувавшись на тому, що дійсно має конкурентну перевагу. Цим напрямком виявилося птахівництво.

Компанія була збудована за принципом вертикально інтегрованого холдингу, від вирощування зерна до роздрібного продажу готової продукції, і такою є донині, потроху розвиваючи утримання інших тварин. Але найпопулярнішим брендом сьогодні, безумовно, залишається курятина "Наша Ряба". Є думка, що МХП торгує і яйцями. Насправді вони потрібні йому виключно для інкубації.

Повертаючись до Косюка, потрібно сказати, що не кожен виробник або просто бізнесмен в нашій країні може похвалитися таким інтересом преси до власної персони.

Все його життя роздивляються під мікроскопом. Починаючи з того, де живе, як відпочиває, на чому їздить, з ким дружить і закінчуючи висвітленням дрібних порушень дорожнього руху - все так чи інакше потрапляє в ЗМІ.

Періодично Косюк сам виходить "у світ" і своїми заявами розбурхує публіку. Так сталося, наприклад, коли він розповів про встановлення в МХП камер спостереження за "рівнем щастя" співробітників.

Головна його думка була в тому, щоб колектив мав можливість вчасно виявити "згасаючого" співробітника і прийти йому на допомогу, щоб він знову міг відчути себе щасливим. Для Косюка індекс щастя це не просто посмішка, це показник благополуччя, в тому числі його компанії, і про це він не раз розповідав в своїх інтерв'ю.

Але, як завжди, ця думка зрозуміла була не всім і нарікання на "деспотичного наглядача, що порушує права людини" розбурхували соцмережі і інфополе не один день.

Справедливості заради потрібно відзначити, що для візіонерів, ким незаперечно є і сам Косюк, дратувати публіку незвичайними висловлюваннями - цілком нормальне явище, адже такі як він зобов'язані мислити категоріями майбутнього і за великим рахунком років на 10-20 випереджати інших.

Тією системою, про яку, зокрема говорив Косюк давно вже користуються інші країни світу для замірів благополуччя суспільства, тому він аж ніяк не першовідкривач в цьому плані. Питання в тому, наскільки швидко готові країни, компанії та люди розвиватися в умовах глобальних змін, підвищуючи рівень свого світогляду.

Про те, що "МХП" незвичайний, говорить навіть його центральний офіс. Там немає кабінетів, персональних комп'ютерів і інших замкнутих просторів (за винятком деяких у зв'язку з технічними моментами). Зате там є спортивний зал, де будь-який співробітник може зайнятися спортом у вільний від роботи час, різні переговорні кімнати, велостоянка і навіть відкрита бібліотека.

До слова, штат "МХП" зараз налічує понад 28 тисяч осіб. Потрапити в компанію не складно. Як каже Косюк, йому не потрібні дипломи, сертифікати та інша "паперова історія". Все, чим повинен володіти потенційний співробітник компанії - це здатність до навчання і адаптивність.

"Впавши з четвертого поверху, він повинен приземлитися на чотири лапи і через хвилину вже підніматися назад", - так умовно Косюк характеризує адаптивного і цілеспрямованого працівника.

Косюк - бізнесмен в класичному сенсі цього слова. Він точно не благодійний фонд і не месія з гаслом "за мир у всьому світі". Все, що його дійсно хвилює - це стійкість, розвиток і міцність компанії. Те, що "МХП" випускає курятину дешевше, ніж в Польщі і Литві - швидше коефект від його головного завдання по утриманню конкурентної переваги, якою і є ціна.

Не можна заперечувати той факт, що державні дотації теж грають не останню роль в цьому бізнесі. Але і звинувачувати його в тому, що він їх отримує - не можна. Так живе весь світовий конкуруючий агропромисловий комплекс.

Провідні країни вливають мільйони доларів в ефективні виробництва, щоб не втратити "обличчя" на світовому ринку. І МХП в даному випадку якраз показує супер рентабельність вкладень. Чим більше заробляє МХП - тим більше податків потрапляє до бюджету країни, тим більше країна отримує валютної виручки, тим більшим стає бюджет соціальної допомоги, яку надає МХП. У минулому році компанія інвестувала в соціальні проекти більше 200 млн грн. Втім, головні цифри і так говорять самі за себе.

МХП виробляє 43% всієї української курятини

МХП забезпечує практично весь експорт української курятини (88%). Результат - шосте місце в світі і третє - в межах Європейського Союзу за об'ємами поставки.

Крім безкоштовного спортзалу в головному офісі, всі співробітники в сфері птахівництва мають зарплату вище середньої на ринку.

За 7 років МХП збільшив сплату податків до бюджету країни майже в 10 разів, досягнувши позначки в 4 млрд грн.

Moody's підвищило в кінці 2018 року рейтинг МХП до рівня "B3".

Українські Національні Новини

Економіка