Деталі
Наприклад, загальна кількість ведмедів, що утримуються в українських реабілітаційних центрах, становить близько 60. При цьому в природі бурих ведмедів налічується трохи більше ніж триста, ще мінімум 150-200 зараз в неволі.
Так, за даними зоолога, в Реабілітаційному центрі Бурого ведмедя НПП “Синевир” в Закарпатській області трохи більше ніж 30 особин, у ведмежому притулку Домажир під Львовом — 22, у притулку для ведмедів “Біла Скеля” під Києвом їх п’ять, у притулку для Диких тварин під Києвом окрім двох тигрів, двох левів і маси середніх і дрібних тварин — від вовків до їжаків, є один ведмідь. Також в Україні є два офіційних реабілітаційні центри для кажанів — один в Київському зоопарку, другий — в Харкові при Фельдман екопарку.
Директор з наукової роботи Галицького національного природного парку Володимир Бучко повідомив, що в реабілітаційному центрі “Парк хижаків Арден” зараз перебуває 11 бурих і 2 гімалайських ведмеді, а також 5 вовків і 3 лисиці.
У реабілітаційному центрі Галицького НПП - чотири ведмеді, птахи та копитні.
За словами Марини Шквирі, притулки і центри реабілітації тварин самі по собі завдання не вирішать, поки не зупиниться потік.
“Щоб його зупинити, необхідно заборонити розведення і утримання тварин у приватних руках, а також використовувати їх для комерційного заробітку”, — сказала вона.
Окрім того, за словами зоолога, пролобіювати положення про реабілітаційні центри вдалося лише в жовтні минулого року.
"Загалом тих, кого на сьогодні можна назвати реабцентром, тобто це — юрособа, яка зареєстрована і відповідає критеріям, не так багато: Синевир, Домажир, Притулок для диких тварин і Біла скеля, Центр Галицького НПП та Арден. Решта — приватники різного рівня, хтось просто називає себе реабцентром, але по суті ним не є, а є комерційним звіринцем. Хтось рятує птахів або черепах і ніяк не реєструється. По суті, це база приватних ініціатив, волонтерів”, - зазначила Марина Шквиря.
Власник реабілітаційного центру міста Василівка Олександр Пилишенко повідомив, що у них під опікою близько 200 тварин. Серед них 23 леви, 11 тигрів, а також є більш дрібні тварини, у тому числі собаки, морські свинки і папуги.
“Дуже різношерста аудиторія. Часто нам віддають різних тварин, недавно, наприклад, з’явилися мавпи і дикобрази. Також у нас з’явилося п’ять левів з циркового атракціону, яких віддав приватний дресирувальник”, - розповів Пилишенко.
Окрім того, за його словами, тварин багато на руках у приватних осіб — вони живуть у гаражах, сараях, клітках по два квадратних метрах.
Співрозмовник агентства зазначив, ще один важливий момент — сьогодні нікуди дівати тварин, які раніше “працювали” в цирках.
“І дуже б хотілося, щоб вони всі оселилися в хороші умови. Спочатку потрібно було придумати, куди їх подіти, побудувати якісь державні притулки або реабцентри, а так просто взяли і вирішили, що вони працювати не повинні”, - сказав Пилишенко.
Він також зазначив, що реабілітаційні центри переповнені тваринами, і тварин там не приймають давно.
“Емоційні випади зоозахисників про те, що когось потрібно рятувати, як правило, впираються в реальність. З тваринами зараз ситуація непроста. Питань більше, ніж відповідей. ІІ що з усім цим робити, ніхто не запропонував”, - підсумував Пилишенко.
Доповнення
Станом напочаток 2020 року у державних циркових підприємствах перебували 317 тварин (у тому числі 96 тварин, які перебувають на балансі ДП "Національний цирк України").