“Хто виграв арбітраж щодо заборони експорту лісу-кругляка: Україна чи ЄС? І чого більше у рішенні арбітражу: зради чи перемоги? Спробуємо розібратися. Перш за все, для ЄС заборона Україною експорту лісу стала Карфагеном, який мав би бути зруйнованим. Надто багато політичних зусиль було докладено з боку Брюсселя, аби дотиснути Україну. Але політично вирішити це питання не вийшло, і справу було перенесено в арбітраж”, - написав Тарас Качка.
Він зазначив, що в опублікованому 11 грудня рішенні зазначалося, що "(Арбітражна панель) встановила, що тимчасова заборона експорту 2015 року не відповідає статті 35, яка забороняє обмеження експорту і не обґрунтована на основі статті XX(g) GATT 1994, яка застосовується на основі статті 36 Угоди про асоціацію, оскільки ця заборона експорту не "відноситься до збереження природних ресурсів, які вичерпуються, ... Застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання".
За його словами, те, чому арбітри дійшли такого висновку, було передбачуваним, оскільки був прецедент арбітражу China - Rear Earth, яким користуються арбітри, а також пояснювальну записку до законопроекту (параграф 432), де йдеться про розвиток вітчизняної промисловості.
“Своєю чергою спроба українських законодавців формально виконати умову про обмеження споживання явно не вразила арбітрів. Особливо коли вони із легкістю переконалися, що обсяг споживання деревини в Україні є меншим, ніж закріплено в законі. Це головний урок для законодавців - пояснення до законопроектів треба писати зважено й акуратно. Відтак ЄС начебто добивається своєї мети - визнання заборони експорту 2015 року такою, що не відповідає вимогам Угоди. І тут з’являється одне велике і жирне але: це визнання не означає, що заборону експорту треба скасувати.
По-перше, арбітри визнали, що обмежувати експорт лісу можна. Якщо є належне обґрунтування, то обмеження мають право існувати”, - додав Качка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна спільно з Інтерполом виявлятиме злочини у сфері охорони лісу
Він зазначив, що це зокрема стосується заборони експорту окремих сортів лісу, яка була запроваджена 2005 року.
“Арбітри визнали, що вона є обґрунтованою. Дуже дивно, що ЄС у своєму пресрелізі називає це "частково легітимним". Адже таку ж легітимність мають, наприклад, усі вимоги ЄС до безпечності продукції. І, на думку Євросоюзу, вони цілком легітимні.
Загалом ЄС своєю риторикою стріляє собі в ногу, адже зменшує легітимність і так малолегітимних спроб запровадити вуглецеве мито. Це окрема тема, яка потребує окремого обговорення. По-друге, арбітри розуміють, що тема лісу є дуже чутливою, і вирішення проблеми не може полягати лише у скасуванні заборони експорту”, - сказав чиновник.
За його словами, у параграфі 438 панель арбітрів підкреслює, що її висновок не можна формулювати так, щоби створювати Україні перепони у розвитку сталого управління лісовим господарством для цілей економічного розвитку.
“Наріжним елементом його виконання буде створення нормального ринку всередині Україні. Зараз у Верховній раді розглядають законопроект "Про ринок деревини". Він запроваджує цивілізований ринок торгівлі лісом. Де, до речі, ми вже бачимо перші ознаки оздоровлення. Тобто ми самі розуміємо, який ринок хочемо і як хочемо торгувати. І ми самі, як хочемо, так його і регулюємо. Крім того, нам потрібно досягти домовленостей з Євросоюзом про те, як контролювати торгівлю лісом. Це пов‘язано з тим, що головним драйвером шкідливої вирубки лісу є попит на цю продукцію в ЄС (про що свідчать репорти Earthsight)”, - додав Качка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Карпатський регіон знаходиться у небезпеці: в ООН висловили стурбованість
Він зазначив, що спершу вони мають домовитись про порядок контролю за транскордонним переміщенням лісу між Україною і ЄС, і лише після цього вносити зміни, але не скасовувати, в заборону експорту лісу і передбачати, що у разі експорту до ЄС застосовується цей новий механізм.
“Так чи інакше, у відверто програшній справі ми змогли добитися того, що довели: заборони експорту лісу мають право на існування, якщо вони добре обґрунтовані, а зміни до заборони експорту Україна визначає сама з урахуванням усіх особливостей торгівлі лісом. Найголовніше ж те, що ця справа довела: Угода про асоціацію є дієвим механізмом захисту національних інтересів… Угода про асоціацію передбачає, що до 11 січня Україна має подати Євросоюзу пропозиції щодо виконання рішення. І це буде наступний крок у пошуку обопільно прийнятного рішення щодо лісу”, - сказав Тарас Качка.
Нагадаємо, арбітраж по лісу виніс рішення, що Україна має право обмежувати експорт.
Верховна Рада 9 квітня 2015 року ухвалила закон, яким на десять років заборонила експорт лісоматеріалів і пиломатеріалів у необробленому вигляді (лісу-кругляку), при цьому заборону на експорт лісоматеріалів деревних порід (окрім сосни) було запроваджено з 1 листопада 2015 року, а деревних порід - з 1 січня 2017-го.
15 січня 2019 року ЄС подав запит на проведення консультацій із Україною про тимчасову заборону експорту необробленої деревини. Консультації були проведені 7 лютого 2019 року, проте сторони не дійшли взаємоузгодженого рішення.
20 червня 2019 року ЄС ініціював процедуру вирішення спору шляхом арбітражного розгляду і направив запит про створення Арбітражної групи. Сторони досягли згоди про створення Арбітражної групи у вищезгаданому складі 28 січня 2020 року.