Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Неділя, 21 жовтня 2018 00:39
Загрузка...
Блоги: Ірина Пінчук

Шлях від краси та моди через невдоволення власним тілом до розладів харчової поведінки

За даними наукових досліджень, саме невдоволення власним тілом є найвідомішим чинником розвитку розладів харчової поведінки, серед яких найпоширеніші – це нервова анорексія та булімія. Занепокоєння зовнішнім виглядом тіла часто починаються в молодому віці і може залишитися протягом усього життя. Вже з 6 років дівчата починають висловлювати побоювання щодо власної ваги чи форм тіла. Кожна друга дівчинка початкової школи (6-12 років) стурбована своєю вагою або її збільшенням. Кожна друга дівчинка та кожний третій хлопчик в підлітковому віці використовують нездорову поведінку щодо контролю ваги, а саме, пропуск прийому їжі, піст, паління, блювання та прийом проносних препаратів.

Вперше в 1935 році австрійський невролог і психоаналітик Пауль Шильдер в своїй книзі «Образ і зовнішній вигляд людського тіла» вводить поняття «образ тіла».

Що ж собою уявляє образ тіла людини і як це уявлення може призвести до появи хвороби?

Те, якою себе бачить людина, коли дивиться у дзеркало, або як вона зображує себе у власному уявленні і складає образ тіла людини. Це поняття охоплює думки про свою зовнішність; відчуття свого росту, форми та ваги; відчуття та контроль тіла під час руху та звичайно, сприйняття себе у своєму тілі. Багато з нас, починаючи з молодого віку, засвоюють певні твердження, що призводять до позитивного або негативного образу тіла.

Позитивний образ тіла (задоволення від тіла) передбачає почуття комфорту, та впевненості у своєму тілі, прийняття форми та розміру натурального тіла, визнання того, що зовнішній вигляд дуже мало говорить про характер і цінність людини.
Негативний образ тіла (невдоволення від тіла) передбачає почуття сорому і тривоги. Люди, з високим рівнем невдоволення від особливостей свого тіла, з низькою самооцінкою, постійно шукають в собі недоліки в порівнянні з іншими, і частіше страждають від депресії, ізоляції та розладів харчування.

Суспільство в усі часи надавало великого значення красі людського тіла. Однак, те, що здавалося привабливим на початку століття, сьогодні здається звичайним або недоречним. Час минає і стрімко змінює еталони краси жіночої фігури.
Найдрівніше зображення жіночої фігури відноситься приблизно до 25 тисячоліття до н.е. Це оголена скульптура «Венера з Віллендорфу», що була знайдена в Австрії в 1908 році. Фігура жінки виконана в реалістичному стилі. Її груди, живіт і стегна мають великі округлі форми. Чітко виражені лінії підкреслюють пупок, статеві органи і руки, складені на грудях. На голові видно добре вбране волосся, риси обличчя повністю відсутні.

Важливим аспектом жіночої краси в Стародавньому Єгипті вважалися довге плетене волосся та виразний погляд. Еталоном краси жіночого тіла були струнке тіло, висока талія і вузькі плечі.

Стародавня Греція (500-300 рр. до н.е.) була більш зосереджена на ідеальній чоловічій статурі. Саме представники сильної статі повинні були досягати високих стандартів фізичної досконалості. З цієї причини жінки соромилися своїх форм. Нагота була невід'ємною частиною давньогрецького суспільства. Першою важливою жіночою оголеною скульптурою в класичній Греції стала Афродіта Кнідська, яка показала, що краса в Стародавній Греції означає апетитні форми, схильність до повноти і світлу шкіру.

В Епоху Хань (206-220 рр. до н. е.) патріархальний устрій правління зводив до мінімуму роль і права жінок в суспільстві. Еталоном краси вважалася жінка, в зовнішності якої поєднувалися тонке, струнке тіло, бліда шкіра, довге чорне волосся, червоні губи, білі зуби, плавна хода та маленькі стопи. Маленький розмір ноги вважався головним показником краси китайської жінки протягом сотень років.

Епоха Відродження (1400-1700 рр.) вимагала від жінки бліду шкіру, пишні форми, повні стегна і великі груди, світле волосся та високе чоло. Значення і цінність жінки були пов'язані з її служінням Богу, батькові та чоловіку, а поведінка і зовнішній вигляд відображали статус чоловіка.

Еталоном жіночності у Вікторіанську епоху (1837-1901 рр.) вважалася фігура, схожа на пісочний годинник. Критеріями краси, незважаючи на наявність тонкої талії, були округлі форми і схильність до повноти. Втіленням краси і жіночності Золотого віку Голлівуду (1930-1950 рр.) була Мерилін Монро з її апетитною формою фігури "пісочний годинник", пишною груддю та тонкою талією. В 60-ті роки пишні жіночні форми відійшли на другий план, поступившись місцем хирлявості і незграбності. Статура дівчинки-підлітка вважалася ідеальною. Ера супермоделей (1980-ті) вимагала спортивну статуру, високий зріст, стрункі підкачені руки і ноги, талію і пишні форми. Для цієї епохи характерним є сплеск анорексії, який деякі експерти пов'язали з раптовим інтересом до вправ і бажанням скинути зайву вагу. Після перенапруги 1980-х, мода хитнулася в інший бік. Прийшов героїновий шик початку 90-х. Вживання героїну в цей час набрало скажені оберти. Тендітність, тонкі зап'ястя, надмірна худорба, напівпрозора шкіра вважалися в ті часи красивими. Популярними стали моделі, що володіли гермафродитної зовнішністю. До жінок в 2000-і роки вимоги дуже різні. Щоб увійти до числа привабливих красунь, треба виглядати стрункою і здоровою. Основні складові ідеальної жіночої зовнішності в наш час – красиві пишні груди, округлі форми та плоский живіт.

Здорове сприйняття себе, позитивний образ тіла є важливою частиною профілактики психічного благополуччя і розладів харчової поведінки.

Будьте уважними до себе, своїх дітей та рідних! Любіть себе, своє тіло і будьте здорові!
В Українському НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології група молодих психіатрів і психологів разом із відомими світовими експертами вже протягом року опановує сучасні підходи щодо менеджменту проблеми розладів харчової поведінки в Україні. Впевнена, їх пацієнти отримають ефективне лікування!

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...