Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Вівторок, 25 вересня 2018 07:59
Загрузка...
Блоги: Петро Охотін

Громадянське суспільство дотисне епоху скандальних суддів

«Скандально відомий суддя»… В Україні – це своєрідний знак якості потужного клану, який вирішує долі людей. По факту, перетворюючи справедливість на товар.«Скандальний суддя» Линник дав умовний термін «тітушководу» Крисіну. Суддя Чаус ховав гроші у баночки, а «скандальний суддя Кірєєв» став адвокатом у Москві.

Список можна продовжити, але він не є вичерпним. Не наливати молоде вино в старі бурдюки

Судова влада – гарант збереження правил гри у суспільстві. Не будемо вдавати ніби таких правил немає. В Україні діє право влади та право грошей. Для того, щоб вилікуватися треба це діагностувати.

Поки судді в Україні призначатимуться з-поміж представників кланів і династій, говорити про справжні реформи просто неможливо.

Коли активісти у 2014 році проголошували люстрацію, вони мобілізували старий чиновницький клас. Коли громадянське суспільство говорило про реформу судової системи, люди у мантіях думали як зберегти свої місця. Вони по-новому відчули дух солідарності.

Корупційна солідарність сильна, але і її варто долати

Понад 85% українців вважають, що влада веде країну неправильним курсом. Як цей курс виглядає? Це шлях подальшого соціального розриву та маніпуляцій. Країна, де до влади ідуть, щоб заробляти. Територія, де «мажори» можуть побити народного депутата та вкрасти під судом мопед його брата.

Такі країни існують. І ми знаємо з них із крижаних розповідей про Сомалі чи Мексики. Але чи хочемо ми жити в такій країні?
Донедавна реформа системи судоустрою була справою активістів, зокрема, Реанімаційного пакету реформ. «Довіра до судів, за даними соціологічних досліджень, становить критичних 5-10% (GFK-Ukraine, Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, Центр Разумкова). Це нижче, ніж до уряду, парламенту та будь-яких інших державних інституцій.Такий низький рівень довіри зумовлений наявністю кількох ключових проблем», - говориться на сайті РПР.

Молодим реформаторам вдалося зробити багато для того, щоб втілити ряд положень – зокрема, було досягнуто створення Антикорупційного суду. Проте ключові рішення все-таки приймають політики.

Вибори президента треба використати на користь зміни системи судоустрою

Є загроза, що президентські вибори 2019 року пройдуть під гаслами популізму та стосуватимуться речей, які можна пообіцяти, але не можна втілити. Громадянське суспільство має всіляко показувати, що боротьба з корупцією та зміна правил гри, судова реформа є важливими, зокрема, для опініон-лідерів.

Тему реформи суддівської системи піднімав Анатолій Гриценко. На його думку, основна причина суддівського свавілля – це відсутність покарання. Ним було зареєстровано законопроект 4109, який передбачає для судді, що взяв хабар та прийняв неправосудне рішення, тюрму без права амністії чи помилування та конфіскацію всього майна родини.

У своїй кампанії «Новий курс» тема судової реформи активно піднята у Юлії Тимошенко. Зокрема, експертами, які працюють над проектом нової конституції визначено, що мирові судді та судді першої інстанції повинні бути виборними. Обиратися судді мають з-поміж найбільш авторитетних громадян. Також мають бути впроваджені суди присяжних і створено «палату честі», яка матиме право звільняти корумпованих суддів (чим вона відрізнятиметься від Вищої ради юстиції наразі мало зрозуміло). Важливим пунктом програми є також відміна монополії адвокатів, переосмислення поняття судового збору. Необхідність наймати адвоката і платити високі судові збори наразі дуже сильно обмежили права людей з низьким рівнем доходів.
Петро Порошенко швидше за все зосереджуватиме погляд виборця на результатах його судової реформи, яка почалася восени 2017 року, зміну місцевих судів на окружні та скасування права Президента ліквідовувати та створювати суди.

А в Олега Ляшка все радикально – він висловлювався, що реальна реформа судової системи – це звільнення всіх суддів і прокурорів.

Що ж робити?

По-перше, активісти чудово знають що на владу потрібно тиснути якомога довше. Особливо, поки та чи інша політична сила не стала владою. Звідси – потрібно приймати участь у заходах з визначення програмних цілей і контролювати, щоб у програму лягали результати обговорень, а не просто штабні тези.

По-друге, необхідно моніторити (як це роблять «Чесно» та «Опора») чутливість програм кандидатів до питань боротьби з корупцією та судовою реформою. Політики називатимуть публікацію таких рейтингів і моніторингів «чорним піаром»? Нічого, значить запрацювало!

По-третє, необхідно створити текст меморандуму коаліцій громадянських організацій і запропонувати кандидатам його підписати. Поки вони балотуються – вони чутливі.

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...
загрузка...