Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Четвер, 13 грудня 2018 06:23
Блоги: Сергій Биков

Конституційні ідеї кандидатів у президенти

Зміни до Конституції, чи взагалі, ухвалення нової – чи не найголовніше гасло кандидатів на пост президента України. У той же час, майже жоден з кандидатів на пост президента не пропонує ефективної економічної програми.

На цьому фоні безперечно вирізняються Юлія Тимошенко та Сергій Тарута. Вони обидва виступають за створення нової конституції та впровадження нової економічної політики. Щоправда, інструменти підготовки нової конституції у кандидатів різні, та й економічні стратегії суттєво відрізняються.

Тарута пропонує написання нової конституції колегіальним органом – конституційною комісією, що буде обрана з інтелектуалів у кожній області, а потім їх праця буде винесена на референдум та затвердження парламенту. Тимошенко ж пішла ще далі. Вона вже зібрала інтелектуалів, що розробили концепт конституції, а громадяни тепер постатейно будуть розширювати цей концепт та формувати текст проекту конституції до затвердження на всеукраїнському референдумі. Здавалося б, що методи схожі, але це тільки на перший погляд.

Є великий ризик, що до конституційної комісії Тарути увійдуть такі ж за якістю люди, які купили мажоритарку. Відповідно і текст конституції їх не буде відображати потреби суспільства, а значить, і не буде підтриманий на референдумі. Тимошенко ж вкладає у термін «конституція» поняття суспільного договору. Саме через суспільний договір громадяни повинні вирішити, яким чином функціонуватиме держава, на яких засадах та за якими принципами. І писати цей суспільний договір мають самі люди. Інакше правляча еліта знову все вирішить без людей.

У потенційних президентів суттєво відрізняються бачення і самих змін конституції. Наприклад, лідер Радикальної партії Олег Ляшко пропонує перехід до президентської республіки. Коли Президент очолює уряд, і відповідальність за стан справ на ньому.

Олег Валерійович правильно реагує на запит певної частини суспільства на так звану сильну руку. Головним прихильником методу «сильної руки» є люди, що не хочуть бути господарями свого двору. Несамостійні та небажаючі мати самостійність.

Сьогодні не можна покладатися тільки на одну людину. Жоден, навіть найбільш геніальний політик не може бути майстром в усьому. Та й надто велика вірогідність знову покласти всю владу до рук правителя, що працюватиме на себе, а не на країну.

У зв’язку з цими причинами, світ відійшов від монархії, а потім і від президентської форми правління на користь інституціональної демократії. Перехід від ключової ролі персон до ключової ролі державних інститутів у провадженні політики сьогодні захищає інтереси громадян найрозвинутіших країн світу. Саме тому, перехід від змішаних форм республік до парламентської форми – є на сьогодні найкращим варіантом розвитку країн. Як в економічному сенсі, так і в політичному.

Парламентська форма правління зумовлює систему стримувань та противаг у владі. Це унеможливлює узурпацію влади та забезпечує громадський контроль чиновників. А найголовніше, парламентська форма правління зміцнює державні інститути та змушує чиновників працювати не на свої кишені, а на громадян всієї держави.

У парламентської форми правління є і низка своїх мінусів. Один з них – це важкість формування і збереження коаліції та уряду, аби вони діяли спільними зусиллями, а не воювали між собою. Пропонуючи перехід до парламентської республіки, Юлія Тимошенко надала рецепт проти цієї загрози. Лідер «Батьківщини» вважає, що пропорційна виборча система у два тури допоможе подолати цей виклик.

За такої моделі, переможець другого туру парламентських виборів отримуватиме просту більшість у парламенті, а лідер партії – буде автоматичним претендентом на посаду голови уряду. Таким чином ми отримаємо всенародне обрання голови уряду.

Окрім політичної реформи, важливу роль у Новій конституції Тимошенко відіграє судова реформа. За її концепцією, судді першої інстанції та мирові судді будуть обиратись у громадах. Буде впроваджено суди присяжних, а у самій судовій системи буде створено суд над суддями – Палату честі. У Палаті честі працюватимуть обрані за жеребкуванням юристи, що ніколи не працювали у судовій чи правоохоронній системі. На час їх роботи у Палаті честі, за ними зберігатиметься робоче місце, а держава сплачуватиме середньомісячний оклад. Строк роботи члена Палати честі повинен бути мінімальним, а спілкування із суддями – тільки письмовим. Головна функція членів Палати честі – розглядати скарги на суддів, виносити їм попередження та звільняти суддів з посад.

За відсутності чесної та некорумпованої судової системи проводити реформи неможливо.

Конституційні ідеї Тимошенко – це основа, без якої реалізувати її Новий Економічний курс буде неможливо.

Нова конституція та Новий економічний курс – це два фундаментальних документа, що мають нероздільний зв’язок. Як без впровадження парламентського контролю за НБУ реанімувати банківську систему та відновити функціонал центробанку? Неможливо. Чи можна підвищити інвестиційний клімат не знищивши маніпуляції з кадастрами та реєстрами власності? Безумовно, що ні.

Нові робочі місця, дешеві кредити для бізнесу, ставка на інноваційне підприємництво та мале фермерство – ось новий економічний курс, котрий потрібен Україні. Новий економічний курс - це соціально орієнтована інноваційна ринкова економіка, що створює точки росту для кожного громадянина. А Нова народна конституція – це створення чітких правил для кожного, невідворотна відповідальність чиновників і політиків, це справедливість і порядок у державі.

Загрузка...
Погода, Новости, загрузка...