Українські Національні Новини
інформаційне агентство
Обізнаність громадян єднає країну
Субота, 23 лютого 2019 07:42
Блоги: Ірина Пінчук

Записки психіатра

Існує думка, що ПТСР – така собі професійна конструкція. Як нагорода ветеранам в'єтнамської війни ходить світом та увійшла в класифікацію.

Медичний університет та наступний досвід організаційної роботи навчили мене робити нотатки. Ні, це не ведення особистого щоденника. Це не емоційна переробка щоденних подій. Це констатація деяких професійних фактів, що мають чи можуть мати в майбутньому вагоме значення для прийняття конкретних практичних рішень.

Перші професійні нотатки я почала робити в 2007 році під час проведення державного аналітичного проекту щодо вивчення стану надання психіатричної допомоги в усіх регіонах України. В 2015 році вирішила перечитати ці записи та порівняти з сучасною ситуацією. З’ясувалося, неймовірно цікаві та цінні папери! Але зараз не про це. Хочу представити свої записи під час відвідування Загребу (Хорватія, вересень 2015 рік) та вивчення питання надання психіатричної допомоги учасникам бойових дій (20 років потому).

Надаю стислі щоденні нотатки-висновки. Без коментарів… Звичайна копія того, що було написано.

Перший день 19.10.2015:
1. Наукова робота: вивчення розповсюдженості психічних розладів у жінок та дітей ветеранів з посттравматичним психічним розладом (ПТСР).
2. В Польщі в 1943 році вперше в психіатричну лікарню були госпіталізовані 2 солдати без наявних фізичних страждань але з душевними. Коли командир їх відвідав і побачив, він їх вдарив…, вирішивши, що вони просто зрадники.
3. «Військовий психіатричний мінімум» - 3-денна освітня програма для всіх, хто потребує відповідних знань.
4. Клінічна психологія – дисципліна, яка вимагає 2 роки навчання після отримання базової психологічної освіти.
5. Розвиток служб охорони психічного здоров’я та зниження стигми в даному питанні.
6. Розвиток дитячої психіатричної служби.
7. Звернення до психолога конфіденційно під час війни та 10 років після війни.
8. Супровід військовослужбовців після звільнення з в’язниці (скоїли правопорушення).
9. Тільки в 2015 році почали розмову про жертви сексуального насильства під час війни.

Другий день 20.10.2015:
1. В Хорватії було прийнято 3 державних програми. В 1999 році – для ветеранів – інвалідів. Створення 33 психосоціальних центрів, з яких 4 – методичних та 29 регіональних. В 2005 році – для ветеранів – інвалідів. Допомога їхнім родинам та дітям ветеранів-інвалідів. В 2014 році – для всіх ветеранів, їхніх родин та дітей.
2. Тільки в 2015 році прийнятий Закон, що розглядає питання сексуального насильства та визначає пільги для осіб, які постраждали під час війни.
3. Робота з ЗМІ. Як необхідно доводити інформацію про ветеранів. Зміни до законодавста, внесені на підставі наукових досліджень та державних аналітичних даних.

Третій день 21.10.2015:
1. Після війни суспільству Хорватії була нав’язана агресія, що мало свої наслідки на подальший розвиток суспільства.
2. Для всіх фахівців, які працюють в психіатричних закладах було впроваджено обов’язкове проведення супервізій спеціалістами з інших закладів (двічі на місяць).
3. Проекти реабілітаційних психотерапевтичних програм (індивідуальна психотерапія; групова (гомогенна, гетерогенна), родинна, супружня – їх частота, тривалість; хто має проводити, як, коли та де).
4. Важлива проблема: ПТСР та алкоголізм. Необхідність прописати в локальних протоколах особливості ПТСР при алголізмі.
5. За даними наукових досліджень підвищення ризику кримінальності у пацієнтів з ПТСР та ігровою залежністю.
6. ПТСР та залежність від психоактивних речовин (ПАР).

Четвертий день 22.10.2015:
1. Реабілітація (розгляд клінічних випадків). Тренінг щодо складання індивідуальних реабілітаційних програм.
2. Книга англійською мовою про Хорватський досвід для інших країн.
3. Психіатр, який не був на передовій, відчуває провину перед військовослужбовцем, та за його заслуги перед державою, діагностує ПТСР (як нагороду).

От так коротко про 4 дні хорватського досвіду. Хочу ще надати наприкінці особисту думку одного лікаря-психіатра з Хорватії. Також не буду коментувати… Вважаю час зробить свою справу. Фахівець побажав нам не повторювати їхні помилки.

“Проводилася неправильна робота з громадськими організаціями ветеранів. Існує така думка, що їх не треба об’єднувати, краще щоб ветерани входили до різних окремих громадських організацій. Агресія перемагає освіченість та приносить руйнування. Після війни в Хорватії кількість ПТСР перебільшена. Існував деякий період, коли було престижним мати ПТСР. В війні приймали участь в більшості соціально незахищені громадяни, які в наступному вимагали від держави захисту, в тому числі і у вигляді коштів. Недостатність чиношанування військових та мала кількість нагород. Психіатрія та психологічна допомога мали дати ветеранам все, чого держава не змогла”.

Задовго до сумних подій сьогодення, Асоціація психіатрів України зробила переклад та надрукувала 3 книги про цей військовий досвід та роботу з переселенцями. Ми собі не могли на той час уявити, що торкнемося подібних проблем і будемо в реальних умовах використовувати теоретичні знання. Вже сотні тисяч людей в Україні пройшли через цей котел…
Сьогодні Україна повинна знайти свій шлях з урахуванням досвіду та помилок інших країн.

Загрузка...